ответ:Епітети: зі славетним готичним собором; палаци блискучі; Везувій димучий; безжурні неаполітанці ;
Порівняння: Венеція - краля з каналів мережею.
Риторичні вигуки: Чудово! Прекрасно! Розкішнії види!
Риторичні питання: А глянь за картинки — чи так воно вийде?
Чи справді в Венеції тільки й роботи —
Гондоли ганять і співать без турботи?
Чи справді безжурні неаполітанці
Тільки те й знають, що гульки і танці?
Риторичне звертання: Дозвольте, синьйори, самому розглянуться .
Анафори: Хай сам подивлюся, \ Хай сам я побачу,
Хто як міркує, \ Хто діло робить, \ Хто байдикує, \ Хто на роботу йже не снідавши, Хто спать лягає не обідавши,
Антитеза: Картинки веселі, життя — суворе.
Объяснение:
Час (хронос) художнього твору завжди відрізняється від реального історичного часу. У творі час може виражатися за до датування, вказівки на тривалість подій і діалогів героїв.
Автор може застосовувати прийоми „розтягування”, „уповільнення” часу, згортати його до маленької ремарки (наприклад, „минулої зими”) або узагалі „зупинити” (щоб зробити ліричний відступ).
Хронологічний час — це той, який можна виміряти за до секундоміра; дозволяє розміщувати факти чи події в певний час. Вимірюйте короткі проміжки часу, такі як секунди, хвилини, години, дні, тижні, місяці, роки чи десятиліття.