Відповідь:
Кожен сприймає людей по-різному, хтось шукає від спілкування вигоду, а комусь і справді подобається дружити з тою, чи іншою людиною.
На мою думку, друзі--це люди, які готові підтримати тебе, до тобі у скрутну хвилину, це ті, хто поділить з тобою не лише лихо, а й радість. На жаль, не кожен має вірних друзів, проте мені в цьому пощастило.
Я дуже часто задумуюсь над питанням: "чому я дружу зі своїми однокласниками або друзями?".
По-перше, завжди прийдуть на до . Це мабуть одна з найголовніших причин нашої дружби.
По-друге, мої друзі вміють радіти моїм успіхам і перемогам. Як казав Оскар Уайльд: "Всі співчувають нещастям своїх друзів, і лише деякі – радіють їхнім успіхам."
По-третє, я дружу з однокласниками і друзями, бо з ними весело, вони вміють зберігати твої таємниці. З ними можна знайти пригоди в будь-якому місці,а ще вони постійно заряджають мене позитивом і піднімають настрій.
Мої приятелі завжди знайдуть на мене час, навіть якщо дуже зайняті. Варто звернути увагу, що мої проблеми хвилюють їх, як власні. Я також їм дуже вдячна(-ий), що вони можуть розфарбувати чорно-білий світ яскравими фарбами.
І це не єдині причини, чому я з ними дружу, їх є досить-досить багато.
Я дуже щаслива(-ий), що маю справжніх друзів, бо як писав Сократ: "Без дружби ніяке спілкування між людьми не має цінності."
Згідно з сюжетом в центрі твору знаходиться історія семи друзів військополонених, які служили в австрійській армії, але потрапили в полон. Але доля була прихильною до них, і їм вдалося здійснити втечу в полон. Втім, наслідком цього стали ще більші проблеми - пора року тодішніх подій була зимовою, а знчить, друзям, довелося йтийти по безжалісному морозу. Саме погодним умоваму творі відведена дуже важлива роль - автор детально її описує і показує в якості мало не самого ворога героїв твору. складні обставини наштовхують друзів на роздуми про життя та здійснення відчайдушних вчинків. Їм вже не потрібні гроші, вони готові спалити їх, щоб зберегти вогнище. Усвідомлення швидкої смерті змушує згадувати їх про своє колишнє життя і близьких людей. Втім всі вони зберігали людську гідність і не змогли їсти людське мясо навіть в умовах страшного голоду. Твір закінчується трагічно - в живих залишається лишеодин з семи друзів. Але Осип Турянський закінчує його оптимістичним висновком про те, що вічні цінності завжди перемагає смерть.
Питання сенсу життя в цьому творі досить очевидне. Його герої боролися за своє життя, незважаючи ні на що, здійснювали і не завжди обдумані вчинки, але в той же час навіть у таких складних умовах завжди залишалися гідними людьми. Думається, що якщо це вдалося їм, то повинно вдасться кожній іншій людині в будь-яких умовах. Основний сенс по Осипу Турянському - залишатися людиною в будь-яких обставинах і не шукати виправдань в найскладніших умовах. Держава завжди була і буде жорстокою зі своїми громадянами. У деяких випадках держава настільки жорстока, як це описано в цьому творі. Але визначаючи свій сенс життя, необхідно розділяти взаємини між людиною і державою,а також між звичайними людьми, адже це далеко не одне і теж.