Основне джерело поеми — євангельська легенда про Марію, Йосифа й Ісуса.
У чотирьох Євангеліях Нового Завіту ми зустрічаємо відомості про Діву Марію.
Зображуючи Богородицю як божественну особу, євангелісти втілюють у ній ідеал жінки, риси якої варті наслідування. Це образ ніжної, скорботної матері, сповненої щедрістю людської доброти, повсякденною турботою про віруючих, надійним заступництвом перед Богом.
Павлусь підніс вгору свого супротивника та, як лише цей відстав від землі, розмахнув ним і кинув на землю».
«Козакові соромно плакати, ось що. Виростеш — козаком станеш, тоді й засоромишся».
«Готувався до втечі повільно і розумно. Він став обкрадати конюхів. В одного вкрав ножа, в другого — сумку та харчі, у третього — вуздечку. Усе те ховав уночі в дуплясте старе дерево. При цім був покірний, слухняний, усім служив охоче, так що ніхто його не запідозрював».
«Або втечу і вернуся сюди з козаками й усі ті шатра поперевертаю, або мене зловлять і повісять. Довше так жити не можу, а бідної Ганни, мабуть, не відшукаю, пасучи табуни або вислужуючи татаринові у дворищі».
Основне джерело поеми — євангельська легенда про Марію, Йосифа й Ісуса.