Відповідь:
Головні герої:
Захар Беркут - тухольський старійшина, знахар, який вважає,що головне прожити життя чесно і віддано служити громаді
Син Захара - Максим Беркут. Це наймлолодший з восьми синів Захара. Він чесний, хоробрий, сміливий, наслідує ідеали свого батька.
Тугар Вовк - боярин, якому князь Данило Галицький подарував землі Тухольщини (хоча, по правді, він їх собі випросив у князя, а той і радий був спровадити не зовсім надійного і вірного боярина подалі). Тугар сам виховує доньку Мирославу. Здається, це єдина людина у світі, яку він дійно любить. Він зверхній, гордий, пихатий, жадібний, підлий.
Мирослава - дочка Тугара Вовка. Дівчина, яку виховав лише батько, тому вона як справжній хлопчисько: смілива, рішуча, завзята, вперта. Але при цьому вона досить ніжна і жіночна, і на відміну від батька чесна, віддана.
Бурунда - монгольський командир. Жадібний, жорстокий.
Коротко про що повість: Події відбуваються весною 1241 р. у досить великому, свободолюбивому селі Тухля в Карпатах. Боярин Тугар Вовк ви є собі землі Тухольщини у Данила Галицького і намагається встановити тут свої порядки. Село, яке жило до цього дружно, вирішує вигнати боярина зі своїх земель. Розлючений Тугар, щоб помститися і приборкати непокірних, приводить в село монгольський загін, пообіцявши ворогу швидкий і безпечений перехід через тухольський перевал. Захар Беркут розуміє, що якщо не дати бій, то монголи знищать на своєму шляху не лише Тухлю, але й усі сусідні села. Звичайні люди змушені пуститися на хитрість: віддати рідне село на поталу ворогу, але замкнути їх при цьому в гірській долині як у пастці і знищити. Навіть сили природи стають на сторону звичайних селян - високо у горах починається дощ і досить швидко невеличка річка, яка текла через долину, перегороджена тухольцями, перетворюється у ненажерливу і безжалісну, глибоку і стрімку ріку, в якій безславно потонув весь монгольський загін. Окремою лінією в повісті йде опис кохання Максима і Мирослави. Закінчується повість тим, що Тугар Вовк, рятуючи Максима від меча Бурунди, сам гине. Захар Беркут, якому прийшлося зробити нелегкий вибір : життя сина взамін життя громади, помирає. Але Захар ще встигає побачити і те, як громаді вдалося побороти ворога, і те, як пощастило вижити його синові Максимові, і те, що Максим і Мирослава, подолавши всі перепони, вирішують поєднати свої долі.
Пояснення:
Відповідь:
Пояснення:Від дорослих ми часто чуємо: "Гуртом і батька легше бити". Дійсно, якщо разом, то легше все вийде. Є казка, у якій старий батько подав такий приклад: одну гілочку легко зломити, а пучечок важче. Це все до того, що єдність — це велика сила. Ось і у повісті І. Я. Франка "Захар Беркут" зображено, як єдність, згуртованість та відданість своїй Батьківщині можуть до здолати найстрашнішого ворога.
Вражає своєю сміливістю Максим Беркут, син Захара, що з полону намагається до своєму народу. Мирослава, кохана Максима, нічого не злякалася і допомагає здолати монголів тоді, коли її батько став зрадником. Але головним героєм твору є Захар Беркут, що не лише стоїть над громадою і вміло керує, а й відважний та відданий своєму народові. Він наважується битись до кінця, не зважаючи на те, що його син у полоні монголів. Захар Беркут не дає батьківській любові переважити громадський обов'язок. Дії оборонців відважні і разом з цим точні. Спільнота працює, ніби одна людина. Розуміють один одного, вболівають за кожного. Прекрасна сила єдності показана у цьому творі, і підтвердженням думки про необхідність єдності є останні слова Захара Беркута: "Чим ми побідили? Чи нашим оружжям тілько? Ні. Чи нашою хитрістю тілько? Ні. Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю".
Я повністю згоден з цими словами ватажка тухольців. З історії ми знаємо багато прикладів, коли розбрат призводив до поразки. З неї ж таки ми довідуємось, що коли під час біди люди, князівства, країни об'єднувались, то завжди перемагали. Отже, сила наша в єдності, згуртованості, відданості своїй Батьківщині.
Відповідь:
B
Пояснення: