М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

1.У голодні роки прадідусь Софійки Павло мусив продати А корівку
Б шафу
В коралі

2. У кого Гордій Кулаківський видурив маєтності кількох родів?
А Міщенка
Б Жуковського
В Старосвітського

3. Хто порадив Софійці перебиратися "потрохи вперед, від покоління до покоління, ... коли здaтнa будеш відвернути невідворотне"?
А Гордій Кулаківський
Б Мішель Міщенко
В сліпий старець

4. "Прийшов із боїв і не схотів повертaтись. Зaховaлa його в цей льох… Ось, більше, як тридцять літ…" просидів у льоху
А Василь Куклаківський
Б Іван Кулаківський
В Толик Кулаківський

5. Ким себе побачила в майбутньому Софійка?
А учителькою
Б істориком
В письменницею

6. Виберіть особливість, якою новела відрізняється від оповідання
А несподівана розв’язка
Б дві-чотири дійові особи
В зображення однієї чи двох подій із життя головного героя

7. Що (або кого) було зображено на фотокартці, яку німець Фрідріх щоразу показував дітям?
А двох дівчаток у білих сукенках
Б жінка в червоному оксамитовому платті
В свій будинок у Німеччині

8. Як ставилися наші люди до полонених німців?
А вони кидали в них каміння, показуючи свою ненависть до ворогів
Б місто не сердилося на німців, вдови жаліли їх
В робили вигляд, що не помічали їх поряд із собою
9. Що стало символом пам’яті про полоненого німця після його смерті?
А квітка нагідки Б цвіт вишні В гілка бузку
10. Укажіть кульмінаційний момент у новелі «Гер переможений».
11. Про кого сказано: «І ми у відповідь цілу весну і ціле літо топтали грядку»?
12. Укажіть прізвище таких героїв: Данило, Михайло.

👇
Ответ:
aigerimnur
aigerimnur
20.07.2022

Рппнр

4,7(79 оценок)
Ответ:
greenlyte09
greenlyte09
20.07.2022

Відповідь:

1А, 2А, 3В, 4А, 5В, 6А, 7А, 8Б, 9А, 10 кульмінація твору - хвороба, а потім самогубство Фрідріха, 11 мова йде про дітей,

1.У голодні роки прадідусь Софійки Павло мусив продати  А корівку

2. У кого Гордій Кулаківський видурив маєтності кількох родів?  А Міщенка

3. Хто порадив Софійці перебиратися "потрохи вперед, від покоління до покоління, ... коли здaтнa будеш відвернути невідворотне"?   В сліпий старець

4. "Прийшов із боїв і не схотів повертaтись. Зaховaлa його в цей льох… Ось, більше, як тридцять літ…" просидів у льоху  А Василь Кулаківський

5. Ким себе побачила в майбутньому Софійка?  В письменницею

6. Виберіть особливість, якою новела відрізняється від оповідання  А несподівана розв’язка

7. Що (або кого) було зображено на фотокартці, яку німець Фрідріх щоразу показував дітям?  А двох дівчаток у білих сукенках

8. Як ставилися наші люди до полонених німців? -Б місто не сердилося на німців, вдови жаліли їх

9. Що стало символом пам’яті про полоненого німця після його смерті? А квітка нагідки

10. Укажіть кульмінаційний момент у новелі «Гер переможений».

11. Про кого сказано: «І ми у відповідь цілу весну і ціле літо топтали грядку»?

12. Укажіть прізвище таких героїв: Данило, Михайло. (вибачте, не знаю в якому  творі)

Пояснення:

4,4(51 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
tasikmk09
tasikmk09
20.07.2022
Лина Костенко родилась в Киевской области, в небольшом городе Ржищев в семье учителей. По первому образованию она педагог. Второе высшее получала в Московском литературном институте. В советские времена принимала активное участие в диссидентском движении, за что была надолго исключена из литературного процесса. В 1963 году сняли с печати книгу стихов "Звездный интеграл", а книгу "Княжья гора" сняли с верстки. В 1968 году написала письма в защиту Вячеслава Чорновила в ответ на клевету на него в газете "Литературная Украина". После этого имя Лины Костенко в советской прессе долгие годы не упоминалось. В 1987 году Костенко издала роман в стихах "Маруся Чурай", за который была удостоена Шевченковской премии. В 2010-м, после фактически двадцатилетнего перерыва, писательница презентовала своим читателям и поклонникам прозаическую книгу "Записки украинского самашедшего". Лина Костенко - живая легенда. Ее произведения изучают в школах и университетах. Несмотря на такую популярность поэтесса не любит излишнего внимания к себе. Она даже отказалась от звания Героя Украины - "политической бижутерии не ношу". Говорит, что просто делает свое дело, ведь призвание писателя - писать. На днях писательница присоединилась к гуманитарной акции "Второй фронт АТО". Лина Костенко передала на фронт несколько сборников своих стихов с пожеланиями и словами поддержки.
4,5(87 оценок)
Ответ:
nickname011
nickname011
20.07.2022
ЩЕДРИЙ ВЕЧIР

РОЗДIЛ ПЕРШИЙ

Як тiльки весна десь у житечку-пшеницi розминеться iз лiтом, у нас достигають суницi, достигають уночi, при зорях, i тому стають схожими на росу, що випала з зiрок.

Це теж, прихиляючи небо до землi, говорить моя мати, i тому я люблю ту пору, коли суничники засвiчують своє цвiтiння. Цвiтуть вони так, наче самi дивуються, як спромоглися на такий беззахисно-чистий цвiт. А згодом над ними по-дитячи нахиляють голiвки зволоженi туманом ягоди. I хоч невелика ця ягода, а весь лiс i всяк, хто ходить у ньому, пахне суницею. Я тепер лягаю i встаю, накупаний цими пахощами, —

лiто,

лiтечко!..

Я люблю, як ти розкриваєш свої вiї, прижурений житнiй цвiт, я люблю, як ти довiрливо дивишся на мене очима волошки i озиваєшся косою у лузi, перепiлкою в полi.

А як хочеться спати в тобi, у твоєму солодкому туманi, у твоїх зорях!..

Та вже знайома рука лягає на плече i знайомий голос нахиляється до твого сну:

— Вставай, Михайлику, вставай.

— Ма-мо, iще одну крапелиночку...

— Струси цю крапелиночку.

— Ой...

— Гляди, ще боки вiдiспиш. Тодi що будем робити? Рядно i тепло спадають iз тебе, ти увесь збираєшся у грудочку, неначе волоський горiх, вростаєш у тапчан. Та хiба це пособить?

— Вставай, вставай, дитино, — виважує мати зi сну. — Вже вiкна посивiли, вже прокидається сонце.

Сонце?.. А ти ще бачиш мiсяць, як його з лiсу виносять на рогах корови, що теж пропахли суницею.

На тебе, на твої пошматованi видiння знову падають слова, немов роса; ти встаєш, сурмонячись, позiхаючи, прикладаєш кулаки до очей, а у вухо, де ще причаївся сон, крiзь туман добирається сумовите кування. Вже не перший ранок печалиться зозуля, що от-от на сивому колосi жита загубить свiй голос, —

лiто,

лiтечко!

Воно тихо з полiв зайшло в село, постояло бiля кожного тину, городу та й взялося до свого дiлечка, щоб усе росло, родило. I все аж навшпиньки спинається, так хоче рости, так хоче родити!

Як зелено, як свiжо, як росяно за двома вiконцями нашої бiдарської хатини, яка займає рiвно пiвзасторонка старої перепалої клунi, що вночi спить, а вдень дрiмає...

Пiсля повернення тата був у нашiй родинi дуже невеселий день — розподiл дiдизни. Мов чужi, сидiли на ясенових лавах брати й братова, висвiчували одне одного пiдозрiливим оком. Правда, бiйки-сварки не було, але та сердечна злагода, що жила колись у дiдовiй оселi, далеко вiдiйшла вiд спадкоємцiв. Найбiльше показувала характер братова, хоча й мала на своєму господарствi п'ять десятин, i воли, i корову. Але й дiтей було у неї теж немало — аж четверо, i старшiй дочцi вже треба було готувати вiно.

Дiдова хата дiсталася дядьковi Iвану й дядинi Явдосi. Вони без вiдволоки того ж дня почали зривати з неї блакитнi вiд часу i неба снiпки, а саму хату — пилами розрiзали навпiл. Боляче й лячно було дивитися, як з-пiд залiзних зубiв, наче кров, бризнула стара тирса, як iз живої теплої оселi ставало руйновище — купа скалiченого дерева, як оте вiкно, бiля якого вiдпочивав дiдусь, вирвали з стiни й, наче покiйника, поклали на воза
4,8(81 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ