Савка — компаньйон Калитки, змучений бідністю селянин, який живе у боргах і не знає, як існувати далі. Доведений до відчаю, він згоден продати дияволу власну душу. Він навіть ходив на Івана Купала на роздоріжжя кликати Гната Безп'ятого! Аби тільки розбагатіти, наблизитися до «хазяїнів», придбати до рук ще шматочок. Адже, за його мораллю, «з грішми, сказано ж, і чорт не брат». Але в грошових справах немає ні братів, ні кумів: Калитка позичає Савці гроші не тільки під нечуваний процент, а ще, для певності, вимагає «запродажню запись на воли».
Герой розмірковує про те, що, мабуть, сусідський поміщик Жолудь має «нечисті гроші», тобто, він вже скористався цією можливістю. Про людину, яка ставить на перше місце в житті багатство, можна впевнено сказати, що вона продає душу дияволу. Під час поділу грошей і Калитка, і Савка готові вбити один одного. Втім, коли справу провалено, коли Герасиму не дали накласти руки, Савка кається. І його покаяння — це справжнє покаяння людини-християнина.
• «Чув я, що Жолудь нечисті гроші має, від самого, не при хаті зга
дуючи, сатани. Тільки ж де вони з ним познайомилися і як? От
що цікаво!»;
• «Не журіться. Я зумію заховать, аби що»;
• «Буде здоров'я, будуть і гроші, а я навіки від них одрікаюсь, ніколи в світі не буду хотіти більше, ніж Бог дає»;
• «Пішов би до нього у саме пекло: надокучило отак раз у раз позичати, нехай би дав, іродів син! Чи душу йому, луциперові, треба, то нехай би брав, бо без душі, мабуть, легше, як без грошей»;
• «Е, куме, мабуть, і в тебе нечисті гроші, і в тебе душа вже не своя!»;
• «Давайте моє мені... З мене печінка мало не витрусилась, поки це діло скінчилось, та щоб я не мав у руках свого заробітку, а заглядав вам у вічі, як цуцик?»
Объяснение:
На мою в думку поняття «справжньої людини» входить багато дуже важливих для кожного якостей і рис характеру. По-перше, справжня людина повинна бути чесною та справедливою до всіх навколо. Така людина вміє до в складній ситуацій навіть тоді, коли з іншою людиною вона знаходиться в не дуже гарних стосунках.
Источник: Твір на тему Справжня людина
Справжня людина вміє дружити: вона завжди відкладе себе та свої справи, щоб до другові, заступитися за нього. Для неї дружба завжди на першому місці. Така людина обов’язково має в собі такі риси характеру як хоробрість, мужність та відвагу. Якщо потрібно, вона завжди вступиться за того, кого ображають, навіть якщо прийдеться попасти під удар.
Справжній людині незнайомі такі слова як хитрість, злопам’ятність, недобросердність. Також ця людина завжди розуміюча, вона може увійти у чуже положення, піти на зустріч, коли цього потребує ситуація. Вона має свою думку, вміє ії відстоювати, але разом з цим вміє вислухати і думку опонента. Вона впевнена в собі, але при цьому не нагліє, та коли треба може бути скромною та тихою. Важливо відмітити, що вона завжди людяна та відноситься до інших якомога краще та людяніше. Вона не зобов’язана бути альтруїстом, але якщо потребується ії участь, завжди прийде на до , навіть якщо вона в конфлікті з цією людиною.
На жаль, не кожну людину можна назвати справжньою, бо зараз у світі багато людей, серед яких є як добрі, так і погані. Кожен повинен вміти розрізняти таких людей, а також виховувати в собі усі якості справжньої людини. Тут перелічені далеко не всі риси, присущі такій людині, насправді їх набагато більше, і я вважаю, що вони мають бути у кожному з нас!
Источник: Твір на тему Справжня людина