Іван Сила – головний герой повісті. «Двадцятилітній парубійко в селянському вбранні. Його відкрите обличчя, ніжні, майже дівочі риси обличчя якось дивно поєднувалися з міцно збитою статурою та широчезними плечима.»
Доктор Брякус – перший тренер Івана, який і помітив талант хлопця. Він інтелігент, у минулому відомий спортсмен. Загинув під час автокатастрофи.
Аделія Бухенбах – власниця цирку. Врятувала Силу із в’язниці
Міха Голий – крадій, який став товаришем Івана Сили.
“Привокзальний волоцюга, пройдисвіт, злодій” Валет – “Велет виявився на голову меншим за Івана. Це був середнього віку чоловік, який роками заробляв на життя вуличними боями.”
Фікса – таємний агент поліції. “Це був опецькуватий чоловічок зі швидким поглядом і рухливими щурячими вусами. Коли він щось роздивлявся, то здавалося, ніби принюхується”
Магдебура – “Безперечним фаворитом вважався дворазовий чемпіон Магдебура. До того ж , він представляв силові органи. У молодості був поліцейським, і чи не в кожному поліцейському управлінні висів його портрет.
Бенцик – “Старший слідчий. Він сидів за столом у напівтемряві, направивши світло настільної лампи в обличчя. Це був його метод: створити максимальний дискомфорт обвинуваченому, аби той чимшвидше захотів говорити правду” Бідосько – “Колишній журналіст, який спився, продав квартиру і тепер мешкав у розвалюсі по сусідству”
Хмм
Объяснение:
Вадим Кулаківський - однокласник Софії. Вона його любила, але він виявився брехуном і злодюгою. Вадим із забезпеченої сім'ї, але добуває гроші нечесним шляхом. Він має привабливий вигляд, але він має шкідливу звичку палити. Він говорити сленгом і зверхньо ставиться як до рідних, так і до однолітків. Вадим не чемний, він зневажає Сашка і називає його "бомжиком".
Сашко Крутяк - сусідський друг Софії із багатодітної сім'ї. Він рідко відвідує школу бо повинен заробляти гроші, щоб до матері прогодувати сестричок. Сашко любив Софійку і в усьому підтримував її, готовий піти на будь-який резикований вчинок заради неї. Він не дуже гарний, але щирий, добрий і відповідальний. Він наполегливо працює і з любов'ю ставиться до родини.
Сьогодні я задався/лась таким питанням «чи варто за для досягнення мрии брехати»?
Моя думка поділилася надвоє. Спочатку на думку звісно прийшло що це погано і так робити погано. Але через час мені прийшло на думку що якщо ця брехня ні кому не зашкодить , то брехати все ж таки можна, але не треба робити це часто.
І тоді коли я прийшла до думки що все ж таки так робити не треба, то я осудила себе за цю шкідливу думку.
Бо брехня ніколи до добра не приводить і брехати це погано.
Але високі мети це важливажлива складова нашого життя і її треба досягати своїми зусиллями. Бо як кажуть «не помиляються лише ті які нічого не роблять». Тому збрехати може кожен, але над своїми досягненнями треба працювати самому. Тому брехати це погано і заради мети треба напружуватися
Объяснение:
можеш дать лучший ответ умоляю