ніхто не баче, як сирота плаче» (народна мудрість) (за оповіданнями про дітей б. грінченка)
проблема любові і щастя людини у новелі в. винниченка «момент»
чи варто виправдовувати чіпку? (за романом «хіба ревуть воли, як ясла повні? »)
трагікомічне звучання образу головного героя комедії і. карпенка-карого «мартин боруля»
мої роздуми над повістю «кайдашева сім’я»
чи легко бути лідером? (за драматичним етюдом о. олеся «по дорозі в казку»)
збірка і. франка «з вершин і низин» - важливий етап у розвитку української поезії
змалювання людських характерів, їх несумісності в повісті і. нечуя-левицького «кайдашева сім’я»
вічна тема у мистецтві - тема влади землі над людиною
« було байдуже, чи він українець, чи полян» (характеристика образу єремії вишневецького)
порівняльна характеристика карпа і лавріна з повісті і. нечуя-левицького «кайдашева сім'я»
фольклорно-етнографічна основа повісті м. коцюбинського «тіні забутих предків»
образи селян в повісті «fata morgana» m. коцюбинського
твір-мініатюра про
чому лаврін і мелашка стали сварливими, дріб'язковими людьми
семантика образу омелька кайдаша з повісті і. нечуя-левицького «кайдашева сім'я»
мавка із драми-феєрії «лісова пісня» - мій улюблений літературний персонаж
не роби іншому того, чого не бажаєш для себе
мій улюблений твір (м. коцюбинського «intermezzo»)
марійка та івоніка - втілення цінностей народної моралі (за повістю о. кобилянської «земля»)
яку сім’ю я сподіваюся мати в майбутньому
«і все-таки до тебе думка лине» леся українка
оповідання і. франка про дітей та школу
проблема життєвого вибору (за романом «хіба ревуть воли, як ясла повні? »)
камінний хрест як художній символ українського селянина-бідняка (за новелою в. стефаника «камінний хрест»)
образ чоловіка у прозі панаса мирного
трагедійність образу марії ляшнівської, головної героїні драми в. винниченка «гріх»
навіщо потрібно вивчати мову сучасній елайзі дулітл? (твір-роздум)
мої враження після прочитання драми «украдене щастя»
«чайка» - символ вбитого кохання
Для мене гармонія людини і природи — це баланс усіх емоцій, любов до усіх людей і навкилошнього світу. Медитації, прогулянки у лісі і екологічна до природі дає нам великий спокій.
Праця над своїм духовним,ментальним, фізичним тілом, отримуваня нових знань, до природі і наблюдиння як опадае листя чи іде дощь показує магію гармонїі і заряжає енергією духовності.
Духовність іде від слова — дух. Потрібно виховувати і ростити свій дух як новий саджанець у саду. Поливати новими знаннями, дісциплінировати медитаціями от алкоголю, мату і тощо. І давати свою заботу любовью до себе і усього світу, Бога.
Природа — це танець життя і смерті, харчовий ланцюжок між тваринами і багатогранний змін емоцій (цунамі, зверження вулкана, зміни пори року, спів птахів тощо). Кожень день якісь звір охотиться на зайця,змінюється день на ніч, і уся природа остається при балансі і гармонії
Так що таке велика духовна цінність? Це гармонія між людиною і природою, любов до один одного і до підтримка. Людина прямує по стопам природи і бере приклад з неї, а природа навчає і дає нові знання ( згадаєте урок біології, або коли вчені взнали новий вид тварини, да ї коли людина змогла розбути вогонь). Я думаю це баланс між природою і людиною.