Втіленням зла виступають перед нами Кайдашиха й Мотря із "Кайдашевої сім'ї" І. С. Нечуя — Левицького
Це Чіпка з роману Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"
Ще одне зло — гроші — постає перед нами зі сторінок п'єси І. Карпенка-Карого "Хазяїн". Ми знайомимося з "чумазим" новоспеченим ка-піталістом Пузирем, мета якого не сягає далі наживи, перетворюючи на пекло не тільки життя селян, а й близьких йому людей.
Жадібність стала причиною трагедії трьох люблячих людей: Анни, Михайла та Миколи. І. Франко «Украдене щастя»
Почуття помсти, доведене до вищої міри зла, руйнує серця Гутенюків і Палійчуків із повісті М. Коцюбинского "Тіні забутих предків".
Силою свого добра мене вразила Мавка із "Лісової пісні" Лесі Українки, її благородство і безкорисливість. Мені тільки сумно, що така душа потягнулася
У романі показано український народ як народ, що у безперервних битвах відстоюю свою волю і незалежність. Зображення полку, що вирушає в похід, є наскрізним у романі. Це сповнені патріотичного смислу картини. Маруся завжди була учасницею цих проводів. Загалом Маруся оцінює чоловіків за тим, наскільки вони є патріотами України і наскільки здатні тримати зброю в руках задля її захисту. Так, з великою зневагою вона думає про Ромашка Струка, який «зброї і не брав до рук».
Десь перебув, десь нишком пересидів На пасіці чи, може, в лободі. Ніхто його в походах і не видів.
Маруся — національний тип. У неї пісенна душа, що так відповідає пісенній душі її народу.
З образом Марусі Чурай перегукується образ Богдана Хмельницького, який врятував її, бо згадав свою дружину, якій колись власноруч підписав смертний вирок:
Таку співачку покарать за горло, — Та це ж не що, а пісню задушить!
Десь так думала і сама Маруся: Пісень немає — і мене нема.
Це Чіпка з роману Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"
Ще одне зло — гроші — постає перед нами зі сторінок п'єси І. Карпенка-Карого "Хазяїн". Ми знайомимося з "чумазим" новоспеченим ка-піталістом Пузирем, мета якого не сягає далі наживи, перетворюючи на пекло не тільки життя селян, а й близьких йому людей.
Жадібність стала причиною трагедії трьох люблячих людей: Анни, Михайла та Миколи. І. Франко «Украдене щастя»
Почуття помсти, доведене до вищої міри зла, руйнує серця Гутенюків і Палійчуків із повісті М. Коцюбинского "Тіні забутих предків".
Силою свого добра мене вразила Мавка із "Лісової пісні" Лесі Українки, її благородство і безкорисливість. Мені тільки сумно, що така душа потягнулася