Объяснение: Кожного разу після прочитання літературного твору тривалий час перебуваю під враженням від подій, вчинків і характерів літературних героїв. Образи багатьох з них залишаються в пам'яті як найвищі взірці благородства, мужності, витривалості.
Таким ідеалом для мене стали герої повісті Марка Вовчка "Інститутка". У стана і Катря, Прокіп і Назар готові дорогою ціною, навіть своїм життям заплатити за волю; вони є живим втіленням волелюбного характеру українського народу, його мужності, віри в світле майбутнє. Автор нагадує про одвічні традиції боротьби народу за волю, закликає виступити із зброєю за неї, оспівує непереможність визвольного руху.
Символом волелюбності виступає в повісті проста селянська дівчина — Устина, антиподом волелюбності виступає панночка. Марко Вовчок аристократизмові походження протиставила аристократизм духу.
Письменниця з великою правдивістю змалювала тяжке становище кріпаків і викрила та засудила паразитичний б життя тогочасного панства. Найкраще це показано на образах Устини і панночки.
Устина — це жінка-кріпачка, яка зазнала багато горя на своєму віку. Ще з дитинства вона залишилася сиротою і виховувалася в чужих людей, а коли підросла, то її забрали до панського двору. Там Устина відчула весь тягар кріпосницької неволі. Атому її заповітною мрією була воля. "Коли б воля, заспівав би так, щоб і на селі лунало..." — говорила вона. Усе життя Устина поривалась до волі, хоча не знала, як її здобути.
Устина неписьменна, але в неї багатий життєвий досвід, вона може робити правильні висновки з побаченого і пережитого, добре розбирається в людях. Панночка, хоч і закінчила інститут, ніяких знань не придбала.
Устина уважна, але ще більше приваблює глибиною та щирістю почуттів. Одружившись із Прокопом, вона стає ніжною дружиною й чуйною подругою, залишається на все життя вірною своєму коханому, якого за непокірливість поміщиця наказала віддати в солдати. Зовсім інша інститутка. Випещена й розніжена, вона не здатна на глибокі й щирі почуття.
Якщо порівняння Устини з поміщицею перенести на кріпаків і панство в цілому, безсумнівною є моральна вищість людей праці над кріпосниками. Автор підкреслює: навіть освічений кріпосник залишається експлуататором.
Объяснение: Кожного разу після прочитання літературного твору тривалий час перебуваю під враженням від подій, вчинків і характерів літературних героїв. Образи багатьох з них залишаються в пам'яті як найвищі взірці благородства, мужності, витривалості.
Таким ідеалом для мене стали герої повісті Марка Вовчка "Інститутка". У стана і Катря, Прокіп і Назар готові дорогою ціною, навіть своїм життям заплатити за волю; вони є живим втіленням волелюбного характеру українського народу, його мужності, віри в світле майбутнє. Автор нагадує про одвічні традиції боротьби народу за волю, закликає виступити із зброєю за неї, оспівує непереможність визвольного руху.
Символом волелюбності виступає в повісті проста селянська дівчина — Устина, антиподом волелюбності виступає панночка. Марко Вовчок аристократизмові походження протиставила аристократизм духу.
Письменниця з великою правдивістю змалювала тяжке становище кріпаків і викрила та засудила паразитичний б життя тогочасного панства. Найкраще це показано на образах Устини і панночки.
Устина — це жінка-кріпачка, яка зазнала багато горя на своєму віку. Ще з дитинства вона залишилася сиротою і виховувалася в чужих людей, а коли підросла, то її забрали до панського двору. Там Устина відчула весь тягар кріпосницької неволі. Атому її заповітною мрією була воля. "Коли б воля, заспівав би так, щоб і на селі лунало..." — говорила вона. Усе життя Устина поривалась до волі, хоча не знала, як її здобути.
Устина неписьменна, але в неї багатий життєвий досвід, вона може робити правильні висновки з побаченого і пережитого, добре розбирається в людях. Панночка, хоч і закінчила інститут, ніяких знань не придбала.
Устина уважна, але ще більше приваблює глибиною та щирістю почуттів. Одружившись із Прокопом, вона стає ніжною дружиною й чуйною подругою, залишається на все життя вірною своєму коханому, якого за непокірливість поміщиця наказала віддати в солдати. Зовсім інша інститутка. Випещена й розніжена, вона не здатна на глибокі й щирі почуття.
Якщо порівняння Устини з поміщицею перенести на кріпаків і панство в цілому, безсумнівною є моральна вищість людей праці над кріпосниками. Автор підкреслює: навіть освічений кріпосник залишається експлуататором.
