Українська література знає багатьох геніїв серед яких видатний письменник Іван Нечуй-Левицький.Напевно кожен громадянин України читав його твір "Кайдашева сім'я". Цей твір є особливим хоча б тим , що тут описане життя перших років після скасування кріпосного права.Сім'я Кайдашів не була типовою на той час , адже батьки заради кращого життя своїх дітей готові були на все. І всеж якщо говорити про тодішню етику і мораль можна сказати кожен жив по принципу моя хата скраю, адже ніхто з сусідів чи односельців не наваєився доплмогти Кайдашам.На мою думку жодної моралі не було в Марусі Кайдашихи: воюваьи з рідними дітьми , так ненавидіти невісток, та й кінець кінців оцінювати людей по майну. Більше ідей в голову не лізе вибач
Веселе літо згасло. Вересень зробився повноправним господарем у природі. Незвично холодно стає вранці й уночі. Лише вдень пригріває сонечко, немов намагається нагадати про літо. Поля відпочивають після виснажливої тривалої праці. Уже подарували господарям свій золотавий урожай садки. Усюди відчувається прохолодний подих осені. Сіре небо все частіше затягають низькі хмари. Сіється дрібний дощ. Ліс стоїть сумний і мовчазний, здається, що він глибоко замислився. Дуже скоро деревам доведеться геть роздягнутися, скинути своє важке вбрання, а згодом і підставити гілки хуртовині. Повільно кружляє в повітрі жовтогарячий листок. Тонкі осички сумовито риплять на галявині, ще не зазнавши довгого передзимового сну. Навкруги трухлявого пня скупчилися стрункі опеньки. їх дуже багато, і кожен із грибів так і проситься в кошик. Горобина обвисла червоними розкішними гронами. Листя липи з гострими почорнілими зубчиками здається вкритим тендітним оксамитом. Нещодавно зелена трава припала до землі. Високо в небі роблять своє останнє прощальне коло запізнілі журавлі. Вони ще раз нагадують нам, що прийшла осіння пора. Журавлі відлітають у вирій і сумно курличуть. У такі дні на якусь мить душу покриває світлий смуток. Ми поринаємо в роздуми про сенс людського існування. Усе це є ознаками того, що настала найкрасивіша пора року, яку оспівували художники, композитори, поети. Настала золота осінь.
Осінь - дуже гарна пора року. В цю пору можна побачити дуже гарні, живописні краєвиди. Пожовкле та червоне листя шелестить на деревах та під ногами. Я люблю виходити на вулицю і прогулюватися зі своєю собакою у цю пору. Можливо комусь не подобається осінь, але мене вона надихає на подорожі та прогулянки. Хтось каже що літо - найкраща пора року, тому що на вулиці дуже тепло, а восени холодно і дощить. Та я люблю дощ і холодний настрій осені, і завжди буду з нетерпінням чекати дивовижної та чарівної осінньої пори.
Цей твір є особливим хоча б тим , що тут описане життя перших років після скасування кріпосного права.Сім'я Кайдашів не була типовою на той час , адже батьки заради кращого життя своїх дітей готові були на все. І всеж якщо говорити про тодішню етику і мораль можна сказати кожен жив по принципу моя хата скраю, адже ніхто з сусідів чи односельців не наваєився доплмогти Кайдашам.На мою думку жодної моралі не було в Марусі Кайдашихи: воюваьи з рідними дітьми , так ненавидіти невісток, та й кінець кінців оцінювати людей по майну. Більше ідей в голову не лізе вибач