Моя майбутня професія буде дарувати людям радість та красу. Все тому, що я вирішила стати перукарем. Коли я освою цю чудову професію, то стану робити людям модні стрижки та стильні зачіски, щоб вони добре виглядали. Навчуся створювати також складні вечірні та весільні зачіски для жінок і дівчат. Я хочу стати настільки досвіченим майстром, щоб безпомилково визначати, яка зачіска людині до лиця. Я хочу вміти все, що робить перукар: акуратно стригти, завивати та випрямляти волосся, нарощувати локони, фарбувати волосся в різні кольори, робити мелірування, стильну укладку! Взагалі, щоб перерахувати всі вміння стиліста, не вистачить і сторінки. Все це - ціле мистецтво! До того ж перукар повинен дбайливо поводитися з чужим волоссям, доглядати за ним. Наприклад, правильно визначати пропорції фарби для освітлення, щоб потім не випадало волосся. Хороший перукар здатний зробити зовсім непоказного клієнта таким привабливим, що його важко буде впізнати. А може, людина просто хоче оновити свою зовнішність, стати більш сучасниою, змінити імідж. Або клієнт стиліста - це «зірка», яка виступає на сцені і повинна завжди дивувати глядачів своїми неперевершеними зачісками. І перед перукарем стоїть складне завдання: підказати клієнтові найкращий варіант зачіски, змоделювати її та якісно виконати, ні в якому разі не зіпсувавши зовнішність людини. Я сподіваюся, що стану таким стилістом, що люди завжди будуть виходити з мого перукарського салону з усмішкою та в гарному настрої, милуючись собою в дзеркалі. Значить, вони прийдуть до мене ще, і мій труд буде гідно ними винагороджуватися. Мій вибір професії такий, тому що я хочу мати творчу роботу та створювати своїми руками красу. А ще робити людей навколо красивішими та впевненішими в собі.
Я напишу текст на русском, а ты сама переведёшь ;)
Я живу в большой стране. Здесь много памятников, парков, школ, театров, и просто красивых мест. Я люблю свою страну широкие тротуары и белые бордюры и особенно за гордый характер народа, передающийся из поколения в поколение. Здесь улицы и памятники названы в честь национальных героев. В тёплые дни мы всей семьёй ходим на прогулку в мой любимый сквер. А зимой, особенно вечером, когда идёт снегопад город превращается в сказку. Я очень люблю свою страну!
Дуже цікаве запитання, кого можна вважати справжнім другом? впродовж всьго життя ми контактуємо з величезною кількістю різних людей. кожен з них залишає свій слід в нашій долі. це може бути красивий спогад, від якого стає тепло на душі, або стійке враження від років проведених разом. хтось з цих людей здається ідеальним, рік за роком ми сумуємо за такими друзями, хоч і спілкувалися лише раз або двічі. інші люди викликають сумні спогади. таких ми називаємо товаришами по нещастю. зазвичай це людина, яка завжди уважно вислухає, і поділиться власними проблемами. але як відрізнити товариша, знайомого від справжніого друга? моя відповідь - ніяк. на мою думку, дружби не існує взагалі. це слово надто часто використовується. від частого використання слова знебарвлюються і втрачають сенс. існує безмежна довіра, терпіння, повага, тощо. адже коли ми сваримося з батьками, у нас не виникає думка про те, що треба шукати інших. і в дружбі має бути так само. друг це не просто людина з якою тобі приємно спілкуватися, це людина, чиї дивацтва ти готовий терпіти, і яка готова терпіти тебе. прикладом справжньої чоловічої дружби для мене стали стосунки Яви і Павлуші. їх спілкування не затьмарене заздрістю, пихою або зверхністю. вони гармонійно доповнюють одне одного. врівноважений і спокійний Павлуша і веселий непосидючий Ява. їх дитинство сповнене різноманітних пригод і вигадок. одне заради одного вони готові на все. коли Ява вирішує втекти з дому Павлуша як справжній друг до йому здійснити цей задум, разом вони блукають у кукурудзі, разом висліджують, як їм здавалося, шпигунів, разом чіпляють шкільний дзвоник на собаку, і разом несуть за це покарання. життя їхнє не затьмарене інтеренетом, і від того чудове. вони знахоять цікаві прогоди в усьму, що трапляється на шляху. вони можуть уявляти себе тореодорами, акторами, героями улюблених книг, шпигунами, слідчими, сваритись, навіть битись, підтримувати одне одного в скаладних життєвих ситуаціях і переживати разом найкраші моменти життя. саме таким я уявляю справжнього друга. людина, яка завжди поруч, в будь-якій ситуації. навіть після сварки. друг може не завжди вітатися, не телефонувати досить довгий час і не висилати вітальні листівки на свята. достатньо того, що в скрутну годину він буде поруч.
