Твір на тему «Українська пісня - поетичний літопис нашого народу» можна скласти так: Пісня – невіддільна частина української народної творчості, у якій досить влучно розкривається вся сутність нашої душі. Пісня розкриває глибини та таємниці українського характеру, які неможливо виразити в інших формах. Українську пісню слід вважати поетичним літописом народу. Адже пісні співали завжди: в походах, у хвилини відпочинку, під час праці, на свята та в часи нещасть. Тобто пісня найбільш повно відбиває особливості національного характеру. З козацьких пісень ми дізнаємось про те, чим жили й дихали наші славетні воїни, з чумацьких – про трагічне існування чумаків на землі. Існували також кріпацькі пісні, рекрутські та ремісницькі пісні. У всіх них дуже влучно відбивається справжнє життя та світосприйняття людей усіх епох. З різних календарно-обрядових та побутових пісень ми можемо довідатись про те, якими були буденність та свята у наших предків. Тобто пісня – найкращий засіб пізнання характеру власного народу. Отже, пісня – літопис українського народу. У ній зображаються всі найтаємничіші переживання людей у всі часи та століття. У ній ми бачимо, чим жив наш народ, які біди спіткали його, які історичні події відбувались на нашій землі. Українська народна пісня завжди була і завжди буде відтворювати українську національну свідомість й українське світосприйняття.
Мирослава - дочка боярина Тугара Вовка, іі матір померла, коли дівча лише народилося, тому Мирославу виховувала проста селянка, що привчила її до праці, а такоє вселила в її серце почуття патріотизму та справедливості. Мирослава нічого не підозрбвала про темні справи свого батька, бо звикла поважати, любити людей, відноситись до них з повагою та довіряти їм. Дізнавшись що батько її зрадник, героїня відмовилася від нбого,але все ж таки вона хоче повернути батька "на шлях істиний" але це їй не вдається. також вона дуже хвилюється, коли Захар Беркут розбити ворогів повністю, вбивши при цьому і свого сина, якого Мирослава щиро покохала. Вона добра, але дуже хоробра, відважна, єдина з жінок пішла ловити дикого звіра. Максим - він в дечому схожий на Тугара Вовка: усвідомленям своєї сили, сміливістю...)Але є і відмінне, він вважає що найбільша влада - це громада, що усі - рівні, поклоняється старим традиціям. Тугар Вовк - зрадник, дуже зарозумілий, в нього відсутнє почуття патріотизму. Він підступний, хитрий і жорстокий.
Цитати: 1."Життя лиш доти має вартість, доки чоловік може допомагати іншим.Коли він стає для інших тягарем,а хісна не приносить ні якого, тоді він уже не чоловік,а завада,тоді він уже й жити не варт!" 2."Кожний дбає тільки про себе,не розуміючи того,що таким робом роздроблюються їх сили,ослаблюється громада."
Пісня – невіддільна частина української народної творчості, у якій досить влучно розкривається вся сутність нашої душі. Пісня розкриває глибини та таємниці українського характеру, які неможливо виразити в інших формах. Українську пісню слід вважати поетичним літописом народу. Адже пісні співали завжди: в походах, у хвилини відпочинку, під час праці, на свята та в часи нещасть. Тобто пісня найбільш повно відбиває особливості національного характеру.
З козацьких пісень ми дізнаємось про те, чим жили й дихали наші славетні воїни, з чумацьких – про трагічне існування чумаків на землі. Існували також кріпацькі пісні, рекрутські та ремісницькі пісні. У всіх них дуже влучно відбивається справжнє життя та світосприйняття людей усіх епох. З різних календарно-обрядових та побутових пісень ми можемо довідатись про те, якими були буденність та свята у наших предків. Тобто пісня – найкращий засіб пізнання характеру власного народу.
Отже, пісня – літопис українського народу. У ній зображаються всі найтаємничіші переживання людей у всі часи та століття. У ній ми бачимо, чим жив наш народ, які біди спіткали його, які історичні події відбувались на нашій землі. Українська народна пісня завжди була і завжди буде відтворювати українську національну свідомість й українське світосприйняття.