Чому швець не захотів стати на ноги, коли йому це наказали зробити поліцаї? («Климко» Григір Тютюнник) А у нього не було ніг Б не поважав поліцаїв В був прив’язаний до стовпа Г у нього заніміли ноги
з давніх-давен люди прагнули літати. як відомо, літати можна реально й уявно: у небесних просторах і душею, помислами. тому образ крил є багатозначним. він має давні традиції в літературі. образ людини з крилами зародився ще в античній літературі. адже відомо, що крила у давній греції символізували любов і перемогу. недарма давньогрецький бог торгівлі меркурій зображувався у взутті з крильцями, що означало здатність до величезного духовного піднесення. міфологічні герої дедал та ікар намагалися злетіти до небесних висот. і хоча ікар загинув у небі, головне все-таки те, що в нього було нестримне прагнення польоту. відомо також, що давньогрецький філософ платон уважав крила ще й символом розуму.
образ крилатої людини набув популярності у світовій літературі. він присутній у творах гарсіа маркеса, л. толстого, ф. кафки, р. бредбері, в. симоненка та багатьох інших. не змогла не звернутися до цієї теми і відома українська поетеса ліна костенко. образ крил є у поезіях «чайка на крижині» і «крила», що диптих.
у вірші «чайка на крижині» змальовано образ самотньої чайки, що пливе на крижині. людина дивується її хоробрості, адже «крижина тонка», їй незрозуміла самотність пташки, адже «чайки держаться гурту». але чайка дала їй гідну відповідь:
дивна людино!
я ж маю кила.
нащо крилатим ґрунт під ногами?
крилату чайку важко зрозуміти пересічній людині, яка боїться труднощів. чайка здатна літати високо у небі, а не повзати по землі, бути однією з натовпу. інколи, якщо бачиш чайку над морем, здається, що вона летить кудись цілеспрямовано, знає щось таке, чого не може зрозуміти людина.
ця ж тема продовжується у поезії «крила». образ крил у творі л. костенко символічний.
вони ті крила не з пуху-пір’я, а з правди, чесності і довір’я.
слід зазначити, що образ крил має багату символіку. крила — це вірність у коханні, вічне поривання до нового і незвіданого, щирість, пісня, надія, поезія, мрія. отже, крила є символом духовності, емоційності, піднесеності, духовного злету.
людина нібито не літає
а крила має.
а крила має!
щаслива людина, коли у неї є крила, які їй можливість піднятися над сірою буденністю, злетіти душею, досягти небачених висот, любити життя, вірити у себе, приносити щастя іншим.
Мотиви «Київ – традиція»: утвердження незнищенності Києва, його культури; духовності народу, його безсмертя; возвеличення краси золотоверхого Києва.
Віршовий розмір «Київ – традиція»: ямб.
Художні особливості:
персоніфікація: персоніфікується образ Києва;іронія: «і в наші дні зберіг ти чар-отруту»; «в тобі розбили табір аспанфути — кують, і мелють, і дивують світ»;епітети: «войовничі готи», «Тичина, голосний і юний», «давній міт», «сонячні комуни»;метафори: «животворив душею», «Плуга» вів», «лядський Болеслав щербив меча об Золоті ворота»;фразеологізми: «теревені плів», «байки складав».
Сонет «Київ – традиція» — поетична історіософія Миколи Зерова. Це оспівування золотоверхого вічного міста Києва — як свідчення високої культури народу. У сонеті поет із притаманним йому лаконізмом відтворив історію славного Києва від найдавніших часів до сьогодення. Вірш «Київ — традиція» входить до збірки «Сонети і елегії».
з давніх-давен люди прагнули літати. як відомо, літати можна реально й уявно: у небесних просторах і душею, помислами. тому образ крил є багатозначним. він має давні традиції в літературі. образ людини з крилами зародився ще в античній літературі. адже відомо, що крила у давній греції символізували любов і перемогу. недарма давньогрецький бог торгівлі меркурій зображувався у взутті з крильцями, що означало здатність до величезного духовного піднесення. міфологічні герої дедал та ікар намагалися злетіти до небесних висот. і хоча ікар загинув у небі, головне все-таки те, що в нього було нестримне прагнення польоту. відомо також, що давньогрецький філософ платон уважав крила ще й символом розуму.
образ крилатої людини набув популярності у світовій літературі. він присутній у творах гарсіа маркеса, л. толстого, ф. кафки, р. бредбері, в. симоненка та багатьох інших. не змогла не звернутися до цієї теми і відома українська поетеса ліна костенко. образ крил є у поезіях «чайка на крижині» і «крила», що диптих.
у вірші «чайка на крижині» змальовано образ самотньої чайки, що пливе на крижині. людина дивується її хоробрості, адже «крижина тонка», їй незрозуміла самотність пташки, адже «чайки держаться гурту». але чайка дала їй гідну відповідь:
дивна людино!
я ж маю кила.
нащо крилатим ґрунт під ногами?
крилату чайку важко зрозуміти пересічній людині, яка боїться труднощів. чайка здатна літати високо у небі, а не повзати по землі, бути однією з натовпу. інколи, якщо бачиш чайку над морем, здається, що вона летить кудись цілеспрямовано, знає щось таке, чого не може зрозуміти людина.
ця ж тема продовжується у поезії «крила». образ крил у творі л. костенко символічний.
вони ті крила не з пуху-пір’я, а з правди, чесності і довір’я.
слід зазначити, що образ крил має багату символіку. крила — це вірність у коханні, вічне поривання до нового і незвіданого, щирість, пісня, надія, поезія, мрія. отже, крила є символом духовності, емоційності, піднесеності, духовного злету.
людина нібито не літає
а крила має.
а крила має!
щаслива людина, коли у неї є крила, які їй можливість піднятися над сірою буденністю, злетіти душею, досягти небачених висот, любити життя, вірити у себе, приносити щастя іншим.