Книга – одне з найбільших див, джерело знань для школяра, студента, кожної людини Книги відкривають нам світ, допомагають уявити минуле, заглянути в майбутнє.
Любов до книги починається з дитинства і продовжується все життя. Недарма в народі кажуть: книга вчить як на світі жить, хто багато читає, той багато знає.
Скільки книг треба прочитати, щоб бути освіченим, розумним, мудрим, щоб пізнати світ? Цього ніхто не знає. Читати потрібно все життя. . Книга-це єдиний вчитель, з яким ми не розлучаємося все життя.
После незначительного потепления в Украину вернутся небольшие морозы и снег. Их синоптики обещают в конце января. Поэтому самое время вспомнить об акции экологических организаций - развешивание кормушек для птиц.
Молодые защитники природы еще в начале зимы призвали всех неравнодушных птицам пережить голод и холод: смастерить самостоятельно кормушку и повесить ее или на окне своего дома, или на дереве в саду или в парке. Изобретать велосипед здесь не надо.Наверное, у каждого из нас остаются дома крошки хлеба, которые можно вместо выбрасывания в корзину с пользой - отдать птицам. Или купить тот же пшена или пшеницы и насыпать в кормушку, а лучше нежареный семечки, несоленое сало на веревке или несоленый смалец.
И пусть бы это стало постоянной привычкой, так же, как чистить зубы или мыть руки перед едой. Ведь птицы, как и все живое на планете, нуждаются в нашем внимании, заботе и любви. Особенно в последнее время, когда миром и человечеством правят техника и новейшие технологии. Однако истинное наслаждение человеку может принести лишь настоящее и создано природой. Поэтому нельзя допустить, чтобы интерес к живому совсем исчез, а птицы, в свою очередь, нас разлюбили.Хотя сейчас похоже, что именно к этому идет.
лихолiття, вона вистояла i продовжує чарувати своєю красою новi поколiння. На долю українського народу випало так багато лиха, що вилити його можна було лише в пісні — тужливій та наповненій смутком. Але не тільки про війну та боротьбу доносила нам пісня. А не забували про щасливе або безнадійне кохання, суперництво, життя за нелюбом, підступність злої свекрухи, красу природи. Все це чітко описується в ліричних та родинно-побутових піснях («Цвіте терен, цвіте терен», «А я в батька росла», «Била мене мати»). Ще великий М. Гоголь писав: «Пісні для України — все: і поезія, і історія, і батьківська могила». Цими словами відомий письменник підкреслив поетичну обдарованість українців та вміння нашого народу відтворити його минуле, зберігаючи для нас, нащадків, події і дух попередніх епох. Отже історичні українські пісні є могутнім, безсмертним духовним джерелом нашого народу, яке пройшло відстань довжиною в декілька століть, але все ж таки живе і продовжує розвиватись далі, вбираючи в себе всю красу та суть сучасної епохи, яка теж наповнена різними колоритними подіями. зобов'язані берегти усну народну творчість як найдорожчий скарб народу, вивчати, знати її та збагачувати новими перлинами.