Моя школа знаходиться недалеко від центру, побудована вона порівняно недавно. Коли я йшла в перший клас, моїй школі виповнився рік. Це велике прямокутне будинок білого кольору, оточене з усіх боків високим металевим парканом. Вісім років тому він був зовсім новим, а зараз в найзручніших для проходу місцях в ньому мимовільно виникли зручні проходи.На території школи, праворуч і ліворуч від неї, ростуть кілька великих розлогих дерев, але в основному весь шкільний двір заасфальтований. Великий прямокутний ділянку перед будівлею, де проходять урочисті лінійки, розкреслений рівними білими лініями із зазначенням класів. За школою знаходяться великі обгороджені сіткою майданчика для гри у футбол і волейбол, метання і стрибків у довжину.Сама будівля школи триповерхова з новими білими пластиковими вікнами. Вхідні двері теж пластикова, праворуч від неї — дошка оголошень. Відразу за дверима великий світлий вестибюль, в якому на кожне свято кожен клас вивішує малюнки або стінгазети з фотографіями.Там же, прямо навпроти входу, висить дошка з фотографіями учнів, якими пишається наша школа.На першому поверсі знаходяться всі адміністративні приміщення: вчительська, приймальня директора, кабінети звичай і завгоспа. Також на першому поверсі є їдальня і спортивний зал. Це великі прямокутні приміщення, в їдальні є стійка, де видають страви та зручні столи на шість осіб з дерев’яними стільцями. Уздовж короткої стіни спортзалу — шведські стінки, кільця і спортивні снаряди. В одному з кутів великий стелаж з м’ячами, скакалками, гантелями та іншими спортивними снарядами. Мені подобається наш спортзал, в ньому все добре пристосоване для занять спортом.На другому поверсі крім класних кабінетів, є кабінети праці та малювання. У кабінеті праці для дівчаток є швейні машинки і газові плити, а для хлопчиків — столярні інструменти і верстати. У кабінеті малювання всі стіни завішані портретами художників і відомими картинами. Мені завжди дуже подобається їх розглядати і фантазувати про те, що думали художники, коли їх малювали.Всі класи в нашій школі великі і зручні, меблі нові. Учні кожного класу прикрашають свої класи різними плакатами, малюнками, фотографіями, стінгазетами і буває дуже цікаво, потрапивши в новий клас розглядати його і міркувати про характери його учнів.ВЫБЕРИ ТУТ РЕЧЕННЯ ДЛЯ ТЕКСТУ
Видатна людина - це наслідок таланту чи працелюбності і наполегливості? Усі люди від народження наділені різними здібностями. Комусь добре вдається писати вірш, хтось знається на моделюванні одягу, деякі чудово розуміються на математиці або фізиці. Коли діти стають дорослими, то обирають різні професії та роботи. Хтось злітає на немислимі висоти, стає відомим та забезпеченим, а хтось усе життя перебивається, так би мовити, з хліба на воду і йому ледь вистачає грошей на прожиття. А чому? Адже люди вчились в одному класі, вивчали ті самі предмети, їх вчили ті та самі вчителі, можливо вони сиділи за однією партою і отримували однакові оцінки, але... Щоб розібратись у цьому, я хочу розповісти вам про однокласників моєї старшої сестри, яка вже закінчила школу. Максим та Петро мали однакові здібності. Максим відвідував усі уроки, виконував домашні завдання, читав книжки з тих предметів, які його цікавили. Після уроків він відвідував басейн тричі на тиждень та раз на тиждень - уроки німецької мови. Хлопець мав не дуже багато вільного часу, але встигав і погуляти з друзями. Максим брав участь в олімпіадах, навіть займав там призові місця. А Петро, бувало, пропускав заняття, не цікавився нічим, окрім того, що додому задають зробити, але й те не завжди повністю виконував. У нього була ціла купа друзів, він майже весь час гуляв з ними надворі. А оцінки в школі не дуже хвилювали Петрика. У результаті Максим склав екзамени до престижного вузу, а Петро не зміг цього зробити і поступив лише до технікуму. Це свідчить про те, що люди, які мають однакові здібності, але докладають різних зусиль для того, щоб їх розвивати, отримують різний результат. І подальше їх життя буде складатись по-різному. А тепер давайте розглянемо ще один приклад. Подрузі моєї сестри - Маші завжди було складніше вчитись, ніж іншим дітям, їй не дуже були зрозумілі деякі предмети, а з математикою і зовсім поганенько було, тому, щоб не відставати від класу, Маша багато займалась, багато працювала в школі та особливо вдома. І в класі майже ніхто не здогадувався, що вона багато чого не розуміє, бо вона отримувала гарні оцінки. В атестаті, який отримала Маша, не було жодної оцінки, нижчої за дев'ятку, та і взагалі дев'яток було всього три. Я вважаю, що людина, яка має здібності не такі високі, як у інших, може багато чого досягти, якщо буде працювати, працювати та ще раз працювати. Звісно, буває і таке, що хтось нічого не робить у школі, вчиться погано, а досягає набагато більшого, ніж той, хто ночами сидить над підручниками. Кожна людина наділена таланом. Хтось більше, хтось менше. А є просто "улюбленці долі", але таких людей дуже мало, і більшості все таки доводиться докладати багато зусиль для того, щоб впевнено "триматись на ногах". Якщо ж людина талановита від народження, то це не значить, що їй не треба вчитись та працювати над розвитком свого таланту, бо так можна загубити і сам талант. Дивлячись на однокласників моєї сестрички, я зрозумів, що працювати треба всім і якомога більше. Але це не значить, що треба хапатись за все одразу, бо від такої праці теж користі мало буде. Треба працювати над тим, що тобі найбільше з усього подобається та вдається і тоді обов'язково досягнеш успіху у житті!
Объяснение:
вот надеюсь правельно.)