– Лесю, вас називають геніальною Поетесою, дочкою Прометея, романтичною непересічною особистістю, а от мати нагородила Вас псевдонімом – Українка. Чому саме таким?
– Усе дуже просто, адже цей почесний псевдонім вказує на моє походження, на те, що я не соромлюсь своєї національності, захищаю Батьківщину сильним словом, а також доводжу світу, що українська література нічим не гірша зарубіжної й має своє почесне місце в серці кожного читача.
– Мати мала великий вплив на вас, але й уся сім’я до розвинутися вашим здібностям?
– Звісно. В родині спілкувалися українською мовою, шанували народні звичаї, читали українські книжки, а також видання іноземними мовами. Мій дядько, Михайло Драгоманов, – відомий публіцист, критик, історик. Мати, Олена Пчілка, – відома письменниця. Старший брат, Михайлик, рано зацікавився книгами, завдяки чому і навчив мене, чотирирічну дівчинку, читати разом із ним. Тому мені легко було вийти на літературний шлях, бо я з літературної родини, але від того не менше кололи мене поетичні терни.
-Леся, добрий день, у мене до вас запитання. А як вас звати насправді? - Добрий день. Моє справжнє ім'я Лариса Петрівна Косач-Квітка. - Мене цікавить у яких взагалі ви писали жанрах свої твори? - У жанрах поезії, лірики, епосу, драми, прози, публіцистики. До речі, дякую за питання. -А завдяки яким творам ви стали відомою? - Завдяки моїм збіркам "На крилах пісень", "Думи і мрії", "Відгуки" та ін. - А це правда, що у вашому батьківському будинку—будинку Косачів часто збирались письменники, художники і музиканти, влаштовували вечори і домашні концерти? - Так, правда -А де, мене цікавить, ви народились? - Народилась я у місті Новгоград-Волинський 13(25) лютого 1871 -А це правда, що ви під час Водохреща дуже застудились? -Так, після цього я дуже хворіла. Але ця тема для мене неприємна. -Добре. А які мови ви знали? - Російську, польську, болгарську, давньогрецьку та латинську -Це дійсно багато. Мені дуже приємно було поспілкуватися з вами. Дякую - Ні за що. Це вам дякую
– Усе дуже просто, адже цей почесний псевдонім вказує на моє походження, на те, що я не соромлюсь своєї національності, захищаю Батьківщину сильним словом, а також доводжу світу, що українська література нічим не гірша зарубіжної й має своє почесне місце в серці кожного читача.
– Мати мала великий вплив на вас, але й уся сім’я до розвинутися вашим здібностям?
– Звісно. В родині спілкувалися українською мовою, шанували народні звичаї, читали українські книжки, а також видання іноземними мовами. Мій дядько, Михайло Драгоманов, – відомий публіцист, критик, історик. Мати, Олена Пчілка, – відома письменниця. Старший брат, Михайлик, рано зацікавився книгами, завдяки чому і навчив мене, чотирирічну дівчинку, читати разом із ним. Тому мені легко було вийти на літературний шлях, бо я з літературної родини, але від того не менше кололи мене поетичні терни.