ля чого людині дано життя? Цікаве питання. З давніх часів люди замислювались над сенсом життя. Життя людині дають батьки. І, на мою думку, наш першочерговий обов’язок – не прожити його даремно. Але як це зробити? Відповідь на це питання криється у світі, в якому ми живемо. Від початку навколишній світ, середовище, яке оточує людину, не ідеальне. За історію людства людина зробила багато цікавих і корисних кроків, що формували не тільки її власну історію, а також її навколишнє середовище. Та, на жаль, людина зробила також і багато хибних кроків.
Яскравими зразками перших можуть стати, наприклад, розвиток наук, збагачення знань про природу і саму людину. Леонардо да Вінчі, брати Райт, Жак Ів Кусто. Перелік людей та їхніх досягнень, що принесли користь людству та нашій планеті, можна продовжувати до безмежності. Але, на жаль, не тільки піднесені мотиви часто керували видатними людьми. Загарбницькі війни, невміле використання власних досягнень, а також людська жадібність та егоїзм завдавали людству і планеті великої шкоди. Досі загоюють людство і планета рани, спричинені другою світовою війною. Рани від Чорнобильської катастрофи та нашумілої нещодавно катастрофи на Фокусимській АЕС загоюватимуться ще багато віків.
Відомий український драматург Іван Карпенко- Карий у сатиричній комедії «Сто тисяч» засудив пороки суспільного життя. Нездоланна тяга купувати землю і в селян, і в поміщиків, а потім тішитись думкою, що Калитку «розіпре грошвою», усе де веде до руйнування особистості. А землі потрібні, щоб сказати багатію Пузирю «…голяк масті, чирва світить!», землі і гроші потрібні, щоб переплатити по десять рублів на десятині Жолудю, гроші потрібні, щоб обдурити Гершка. Мрії Герасима Калитки йдуть ще далі: «…всю землю навкруги скуплю! Ідеш день — чия земля? Калитчина!.. Ідеш два — чия земля? Калитчина! Ідеш три — чия земля? Калитчина!» Герасим дурить усіх. Єврей, якого він теж дурить, у свою чергу обдурює Герасима, продає йому мішок з папером замість грошей.
І раптом усім цим корисливим планам не судилося здійснитися. Герасим Калитка не в змозі цього пережити: він лізе у зашморг з надією вмерти.
Гроші скалічили душу не лише Герасиму, але і його куму — Савці. Він весь час знаходиться у пошуку грошей. На пропозицію Герасима здійснити шахрайську махінацію, Савка одразу дає згоду. Але після трагічних подій з Герасимом Савка навіки зрікається брудних грошей.
А Невідомий теж хворів грошовою хворобою. Він вигадав новий засіб обдурювання людей і заробляє на цьому непогані гроші.
Копач Бонавентура бере у будинку Калитки їжу, хоч і не працює на хазяїна. А побачивши єврея, він одразу сказав: «…це — пройдисвіт».
Іван Карпенко-Карий у п’єсі «Сто тисяч» показує, що тим, хто потрапив під владу грошей, нелегко повернутися на шлях порядності.