Розпочинається ця чарівна казка розповіддю про злого троля, який зі своїми поплічниками створив страшне дзеркало, що потім зруйнувало не одне людське життя. А потім читач дізнається про хлопчика Кая і дівчинку Герду, яким через їхню бідність не було місця на землі погратися, але їхнім садком був невеличкий ящик із трояндами на даху. Вони граються, товаришують, розмовляють з бабусею і ще не знають про страшні і несподівані пригоди, які заважатимуть або допомагатимуть Герді знайти свого названого братика: візит Снігової Королеви, відвідування веселих принця із принцесою, напад зухвалих розбійників, заступництво крикливої і самотньої маленької розбійниці...
Ця казка, безумовно, захоплююча і приваблює своїми героями. Але, імовірно, що Кай із самого початку є не зовсім доброю людиною. Тому і крихти дзеркала так легко увійшли в його око та серце. Особливо ж подобається, звичайно, Герда. Ця добра, розумна та кмітлива дівчинка привертає увагу своєю поведінкою. Коли її друг потрапив у біду, вона прийшла йому на до Так роблять тільки справжні друзі. Вони не кидають товаришів у лихі часи. Подорож Герди у пошуках Кая містила багато цікавих пригод. Дівчинка чемно себе поводила зі старою чаклункою, з принцом та принцесою, з розбійниками, зі старою лапландкою та навіть із родиною круків. її доброзичливість, віра у перемогу над Сніговою Королевою до й досягти своєї мети. Кая було врятовано.
Як це не дивно, Снігова Королева, що заморожує серця людей і забирає їх до себе, можливо, не настільки жорстока, як це здається на перший погляд. Звичайно, вона виглядає бездушною та холодною. Але, хто знає, може, їй дуже самотньо, тому вона так відчайдушно викрадає людей, щоб хоч з кимось поговорити. Адже жорстокість може виявитися звичайною ображеною відлюдкуватістю.
Згадаймо зі шкільної літератури старших класів драму-феєрію Лесі Українки „Лісова пісня”. Її головний герой Лукаш зі своєю матір’ю та дядьком Левом звели невеличку хатку в лісі. З самого початку його зачаровує краса лісу, і він хоче грати й грати, милуватися природою. А й справді, ліси на Волині дуже гарні і зачарують не лише хлопчину, а будь-кого, хто туди завітає. Лукаш зустрів Мавку і закохався в неї з першого погляду, Адже ж вона й справді красуня. Та, нажаль, не у всьому я можу його підтримати. Розмовляючи з Мавкою вперше, він пестив її, голубив, обіцяв ледь не „Золоті гори”, а в звичайний інший день докоряв їй за те що вона не приносить користі, не працює по господарстві, та ще й мати сварять за неї. Таким чином хлопчина згубив своє кохання у повсякденному клопоті, забувши, що Мавка не звичайна сільська дівчина, яка звикла до роботи, а тендітна лісова істота, що все своє життя проживає граючись та співаючи, у злагоді з природою. Вона звикла радіти усьому: співу пташок, квіту рослин. Лукаш теж любив природу, та під час роботи не зважав на це. Мавка могла знайти в ньому те, чого не звидить звичайна людина, вона побачила його душу, яка співала через сопілку, і покохала його через його спів. Покохала щиро й віддано, одразу й назавжди. Згодом Лукаш почав виробляти таке, що зрозуміти його мені не вдалося: він одружився з Килиною, щоб показати Мавці, вона не „Лісова царівна”, адже Мавка його, щоб Килина більше не приходила до них, бо чуло серце Мавки, що недобра ця жінка. Жив з нелюбою собі жінкою, а потім зник на довгий час. Незрозуміло, чому він перемінив своє ставлення до Мавки, бо казав він їй про свою любов велику, і про те, що люди паруються на все життя, як голуби.
Ads by optAd360 Якби я став на його місце з самого початку твору, то, мабуть, спробував би урівноважити ситуацію одразу. Все ж краще було б не доводити до конфліктних ситуацій. Я допоміг би Мавці пристосуватись до свого ритму життя, дав зрозуміти матері, що я кохаю Мавку і не збираюсь так відступатись. Вона здібна дівчина і може навчитись усього. Найголовніше те, що вона бажає навчитись усього цього повсякденного клопоту. Вона чемна і не свариться, не ображає нікого. А веселішу дівчину ще спробуй знайти. Моральні закони того часу були трохи іншими, та все ж хатка була в лісі, і ніхто не бачив, що у них відбувається. Через деякий час було б весілля, та не з Килиною, а з Мавкою. Я думаю, що далі все пішло б по-іншому: ми зажили б щасливо, разом. Дуба столітнього не зрізали б і при мені, і при дітях і онуках моїх, і далі через покоління зберігали б дуб сього, як символ родинного щастя нашого та поєднання природи і людини, реального і міфічного.
Розпочинається ця чарівна казка розповіддю про злого троля, який зі своїми поплічниками створив страшне дзеркало, що потім зруйнувало не одне людське життя. А потім читач дізнається про хлопчика Кая і дівчинку Герду, яким через їхню бідність не було місця на землі погратися, але їхнім садком був невеличкий ящик із трояндами на даху. Вони граються, товаришують, розмовляють з бабусею і ще не знають про страшні і несподівані пригоди, які заважатимуть або допомагатимуть Герді знайти свого названого братика: візит Снігової Королеви, відвідування веселих принця із принцесою, напад зухвалих розбійників, заступництво крикливої і самотньої маленької розбійниці...
Ця казка, безумовно, захоплююча і приваблює своїми героями. Але, імовірно, що Кай із самого початку є не зовсім доброю людиною. Тому і крихти дзеркала так легко увійшли в його око та серце. Особливо ж подобається, звичайно, Герда. Ця добра, розумна та кмітлива дівчинка привертає увагу своєю поведінкою. Коли її друг потрапив у біду, вона прийшла йому на до Так роблять тільки справжні друзі. Вони не кидають товаришів у лихі часи. Подорож Герди у пошуках Кая містила багато цікавих пригод. Дівчинка чемно себе поводила зі старою чаклункою, з принцом та принцесою, з розбійниками, зі старою лапландкою та навіть із родиною круків. її доброзичливість, віра у перемогу над Сніговою Королевою до й досягти своєї мети. Кая було врятовано.
Як це не дивно, Снігова Королева, що заморожує серця людей і забирає їх до себе, можливо, не настільки жорстока, як це здається на перший погляд. Звичайно, вона виглядає бездушною та холодною. Але, хто знає, може, їй дуже самотньо, тому вона так відчайдушно викрадає людей, щоб хоч з кимось поговорити. Адже жорстокість може виявитися звичайною ображеною відлюдкуватістю.