Початковий рівень 1. Хто з цих майстрів слова народився в родині відомого письменника?
А Всеволод Нестайко;
Б Ярослав Стельмах;
В Леся Воронина;
Г Іван Рень.
2. Начитавшись книжок, Митько висловив думку, що назва села Юрківка може бути пов'язаною з…
А ім'ям святого Юрія;
Б юрським періодом;
В ім'ям хлопчика Юрка, який колись урятував село;
Г ім'ям пана, якому колись це село належало.
3. Машину часу бабуся Соломія приховувала під виглядом…
А звичайної квітки;
Б жовтого «Запорожця»;
В мітли;
Г парасольки.
4. Яка з наведених ознак не властива пригодницьким творам?
А Опис незвичайних, небезпечних подій;
Б сюжетна лінія розвивається швидко й інтригуюче;
В наявна велика кількість фантастичних епізодів, вигаданих істот;
Г наявні головні та другорядні герої.
5. Гумор – це…
6. Байка має таку будову..
7. Розкажи, яке враження в тебе склалося про сина з материної розмови за твором П.Глазового «Найважча роль».
8. Напиши твір – мініатюру на тему: «Мій улюблений твір П.Глазового» (5-6 речень).
Дядько Чепіжний впаде у одну з ям, які викопував для звірів. Він теж буде немічний і , можливо, почне співчувати старому вовкові. Настануть спокійні дні для Сіроманця, він житиме у Сашка. Сусіди, бачачи лагідний характер вовка, перестануть боятися його. Галя стане ветеринаром. Вона залишиться працювати у рідному селі. Лікуватиме хворих тварин.
Сашко вивчиться на лісника. Здійсниться його мрія. Він зі своїм Сіроманцем стане надійним захисником і охоронцем лісу.
Вірність Сіроманця особливо вразила Галю. Адже, дотепер вона, мабуть, мало уваги приділяла братам нашим меншим. Допомагати тваринам, лікувати їх – це стало мрією дівчини. Події з другом схвилювали й Сашка. Оберігати лісових мешканців від дядьків, похожих на Чепіжного, є справою дуже відповідальною і потрібною.
А Сіроманця батьки Сашка поселили в просторій буді біля сараю. Навіть сусід допомагав майструвати житло для вовка. Батьки хлопця звикли до нового мешканця свого двору. Згодом, бачачи лагідний норов вовка, його перестали боятись односельці.
Тільки Чепіжний недобре поглядав у сторону Сіроманця. Продовжував ставити підступні пастки на тварин. Але одного дня прийшла тривожна звістка: в лісі дядько впав у одну із своїх ям. Односельці дружно прийшли на до Усі співчували, проте багато з них бажали, щоб нещастя стало наукою для дядька Чепіжного.
Після закінчення школи пройшло декілька років. Мрії друзів здійснилися. Вони повернулися в рідне село. Галина Михайлівна працює тут ветеринаром. Вона лікує хворих тварин, дає мудрі поради односельцям. Прикра пригода, що трапилася колись, вплинула на дядька Чепіжного. Він перестав полювати на безпорадних лісових мешканців. Олександр Олександрович став лісником. Тепер він часто обходить своє лісове господарство. А супроводжує його вірний Сіроманець …