А когда Иван дурак женился на процессе, Стал тогда царить мир. И у него родились близнята - мальчик и девочка годы,дети выросли и стали идти в школу. Они хорошо отучились и пошли искать своё счастье. Иван не хотел отпускать дочку, но она сказала что скоро вернется.Каждый из них пошол по разным путям. Ваня(так звали сына) умел стрелять из лука.Когда пришол однажды в деревню на них напал медведь. Такой большой и сильный что никто не хотел,даже не мог его победить.Но Ваня подбежал к нему и начал стрелять одну за одной стрелы из лука.Так и убил его.В в деревне была девушка. Да такая красивая что не в сказке сказать,ни пером описать.Вот и поженились ини да и пошли домой. Счас продолжение напишу,если хочешь можешь что-то удалить.
"Усім вона каторжна, усім на світі. Усі її ненавидять! А як вона його любила! Боже, як любила!.. І він зрадив. І він такий, як усі. О, прокляті!"
"Голубчику ти мій, манесенький! Поцілуй мене, — ніхто ще мене не цілував, як мама вмерли..."
Докія з твору "Земля":
"Її висока стать держалася вправді завсіди прямо, мов сосна, по її певній ході й по поставі, трохи штивній, можна її було вмить між іншими відрізнити, однак її гарне колись обличчя постарілося передчасно. Між гостро зарисованими, високо піднятими чорними бровами зарились хмарні зморшки, що не вигладжувалися ніколи, її очі дивилися майже все понурим, зажуреним поглядом, а коло уст зарисувалася глибока лінія болю."
"На неї можна було й дванадцять міхів усадити - се їй зовсім не вадило кидати очима блискавки, гордо заломлювати шию і летіти чи вгору, чи вділ шаленим трапом." "...вона все-таки вміла своєю працьовитістю, своїм розумом і витривалістю, своїм невтомним трудом усе лихо направити і ґаздівство так вести, що дома панував добробут і довгів не було в них майже ніяких."
Счас продолжение напишу,если хочешь можешь что-то удалить.