при́тча — це повчальна розповідь з історії чи навколишнього життя, мета якої викласти духовні чи моральні істини. на відміну від багатозначності тлумачення байки, у притчі зосереджена певна дидактична ідея. сюжет притчі будується в образній формі, на життєвих ситуаціях, на повсякденних
спостереженнях суспільного життя.
анафора — єдинопочаток; одна зі стилістичних фігур; вживаний на початку віршових рядків звуковий, лексичний повтор чи повторення протягом цілого твору або його частини синтаксичних, строфічних структур.
гіпербола— вид тропа. стилістична фігура явного і
навмисного перебільшення для посилення виразності та підкреслення сказаної думки. наприклад: «я казав це тисячу разів» або « як дуб».
епітет— це слово чи словосполучення, завдяки особливій функції в тексті, є слову набути нового значення або смислового відтінку, підкреслює характерну рису,
визначальну якість певного предмету або явища, збагачує мову новим емоційним сенсом.
міфи — це античні, біблійні й інші перекази, сказання про створення світу і людини, розповіді про діяння древніх, про грецьких і римських богів і героїв.
Відповідь:
Установіть відповідність між персонажем та його реплікою
1В, 2Б, 3Г,4Д, 0А
1. батько 2. мама 3. Галя 4. Федько
А «Так я ж гра-грати не вмію...» - це слова Вітька, коли Федько сказав, що йому потрібно співати серенаду і грати на гітарі, але у варіантах відповідей його немає
Б. «Що це з тобою? Чого ти такий зачумлений? Може, в тебе живіт
закрутив, га? То я зараз піску нагрію та прикладу» - це слова матері Вітька - мамині універсальні ліки - гарячий пісок на живіт
В «Та чого це ти швендяєш по хаті, як на цвіту прибитий? Ось не
метеляй та не затуляй мені лампи!..» - це слова батька Вітька. Коли Вітько перед дуеллю ходив з кутка в куток по хаті, щоб не заснути
Г. «Мені треба повну діжечку води натягати...» - це слова Галі Козачок на першому побаченні з Вітькою
Д. Якби я ще помучився трохи й щоб Галя мені подобалася, то я й
не такий вірш склав би - так казав Федько, коли написав слова для Вітькової серенади
Пояснення: