Подія Серенада Цитати: - Потрібна серенада! — нарешті твердо сказав Федько. Серенада — пісня пісень закоханих! "до співів потрібна ще й гітара, сомбреро і місячна ніч", " Соловейком Вітька заливатися не міг, а тому й далі кричав під тином скільки було сили", "Раптом почувся хриплий крик: — І яка вона трясця виє серед ночі під хатою ?!" "І як ми переплутали двори. Пропала серенада ні за цапову душу! "
Подія Приворотне Зілля Цитати "Читаючи «У неділю рано зілля копала», Федько Котигорошко зненацька ляснув себе по лобі й голосно вигукнув: — Дурень!.. І як же я про зілля забув? Ай-ай!.. Приворожувать треба Галю на даному етапі!", "Та баба Векла зараз такого зілля дасть, що Галя по самі вуха закохається у Вітьку... ", "Але тут негадано в животі Федька так забурчало, що він, тільки ойкнувши, кулею вилетів з хати... Так і закінчилася історія з зіллям... Того дня Федько, раз у раз хапаючись за живіт, бігав у бур’ян та все бурчав, що глуха тетеря переплутала зілля".
Подія Любовне послання Цитати "Я сьогодні цілу ніч не спав та в поті чола писав до неї любовне посланіє. Звичайно, від твого імені", «Дамі серця мойого. Найпрекраснішій серед найпрекрасніших Галі Козачок од Вітьки Горобця любовне посланіє", "Від такого посланія й цариця впала б замертво, не те що Галька", "Стоїть і дивиться, наче хто її по голові стукнув Та все лоба тре, мов до пам’яті приходить А вже потім як опам’яталася, то як засміється!.. Трохи не впала..."
Подія Побачення Цитати "Значить, так. Сядете ви на лавочці і будете дивитися на місяць, а ти на додачу ще й зітхатимеш", "А коли побачиш, що вона до тебе хилиться або покладе голову на плече, то називай її «зіронько», «сонечко моє яснеє», «ясочко», ну і так далі", "І пішов Вітька Горобець на перше побачення до Галі Козачок, як на страту", "Вітька не летів, а ледве ноги тягнув, бо, видно, зовсім відмовили йому крила", "«Пора вже зітхати»,— спохвачується хлопець і, набравши побільше повітря в легені, натужно зітхає", "— Ой, забула! — схопилася.— Мені ж треба повну діжечку води натягати".
Подія Дуель Цитати "25 липня 1964 року. Сім годин ранку. Секунданти уточнюють останні деталі дуелі. Дуелянти похмуро стоять біля своїх бар’єрів на березі ставка і стараються не дивитися один на одного. Їх розділяють дванадцять кроків. Дванадцять кроків життя і смерті", "Побілілий Юрко, хлопчина років дванадцяти, Петрів сусід, котрий, власне, й пішов у секунданти тому, що був винен Петру п’ятнадцять копійок..", "Вітька звів голову, глянув на Петра і... нікого не побачив. Петро нісся до села в хмарі куряви...", "Ні, самопал не стрельнув, він вибухнув, наче бомба, вибухнув гулко, і клуб чорного кіптявого диму з вогнем вдарив Вітьці в обличчя...Обличчя пашіло жаром, а на зубах щось тріщало. Вітька сплюнув — і до ніг випав почорнілий од пороху зуб... ", "У Чаплях дуель. Заборонена ще при царю дуель! Із-за якогось... дівчиська... Два дурні, не досягши паспортного віку! Ти арештований. За користування забороненою дуелею. Мусиш іти рівно, на даному етапі. Крок вліво, крок вправо — вважається втечею. В такому випадку я змушений буду застосувати зброю".
Подія Поцілунок Цитати "Вітька спрагло зазирав у темні дівочі очі, мов у пречисту криницю, і бачив у них і червонястий місяць, і білі зорі, і себе, і навіть бачив, як скидалися у ставку сонні коропи, а з них тихо крапали червонясті краплі... Незчувся, як припав губами до напіввідкритих, бентежно-тремтливих, але відчайдушно покірних вогників-губ... І здригнулась планета Земля...
Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть. Плугатарі з плугами йдуть, Співають, ідучи, дівчата, А матері вечерять ждуть. Сем’я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає. Дочка вечерять подає, А мати хоче научати, Так соловейко не дає. Поклала мати коло хати Маленьких діточок своїх, Сама заснула коло їх. Затихло все, тілько дівчата Та соловейко не затих.
Ой стрічечка до стрічечки
Ой стрічечка до стрічечки Мережаю три ніченьки, Мережаю, вишиваю, У неділю погуляю. Ой плахотка-червчаточка, Дивуйтеся, дівчаточка, Дивуйтеся, парубки, Запорозькі козаки. Ой дивуйтесь, лицяйтеся, А з іншими вінчайтеся. Подавані рушники... Отаке-то козаки!
Тече вода з-під явора
Тече вода з-під явора Яром на долину. Пишається над водою Червона калина. Пишається калинонька, Явор молодіє, А кругом їх верболози Й лози зеленіють. Тече вода із-за гаю Та попід горою. Хлюпощуться качаточка Помеж осокою. А качечка випливає З качуром за ними, Ловить ряску, розмовляє З дітками своїми. Тече вода край города. Вода ставом стала. Прийшло дівча воду брати, Брало, заспівало. Вийшли з хати батько й мати В садок погуляти, Порадитись, кого б то їм Своїм зятем звати?
Ой маю, маю я оченята
Ой маю, маю я оченята, Нікого, матінко, та оглядати, Нікого, серденько, та оглядати! Ой маю, маю і рученята... Нікого, матінко, та обнімати, Нікого, серденько, та обнімати! Ой маю, маю і ноженята, Та ні з ким, матінко, потанцювати, Та ні з ким, серденько, потанцювати!
Відповідь:
Подія Серенада Цитати: - Потрібна серенада! — нарешті твердо сказав Федько. Серенада — пісня пісень закоханих! "до співів потрібна ще й гітара, сомбреро і місячна ніч", " Соловейком Вітька заливатися не міг, а тому й далі кричав під тином скільки було сили", "Раптом почувся хриплий крик: — І яка вона трясця виє серед ночі під хатою ?!" "І як ми переплутали двори. Пропала серенада ні за цапову душу! "
Подія Приворотне Зілля Цитати "Читаючи «У неділю рано зілля копала», Федько Котигорошко зненацька ляснув себе по лобі й голосно вигукнув: — Дурень!.. І як же я про зілля забув? Ай-ай!.. Приворожувать треба Галю на даному етапі!", "Та баба Векла зараз такого зілля дасть, що Галя по самі вуха закохається у Вітьку... ", "Але тут негадано в животі Федька так забурчало, що він, тільки ойкнувши, кулею вилетів з хати... Так і закінчилася історія з зіллям... Того дня Федько, раз у раз хапаючись за живіт, бігав у бур’ян та все бурчав, що глуха тетеря переплутала зілля".
Подія Любовне послання Цитати "Я сьогодні цілу ніч не спав та в поті чола писав до неї любовне посланіє. Звичайно, від твого імені", «Дамі серця мойого. Найпрекраснішій серед найпрекрасніших Галі Козачок од Вітьки Горобця любовне посланіє", "Від такого посланія й цариця впала б замертво, не те що Галька", "Стоїть і дивиться, наче хто її по голові стукнув Та все лоба тре, мов до пам’яті приходить А вже потім як опам’яталася, то як засміється!.. Трохи не впала..."
Подія Побачення Цитати "Значить, так. Сядете ви на лавочці і будете дивитися на місяць, а ти на додачу ще й зітхатимеш", "А коли побачиш, що вона до тебе хилиться або покладе голову на плече, то називай її «зіронько», «сонечко моє яснеє», «ясочко», ну і так далі", "І пішов Вітька Горобець на перше побачення до Галі Козачок, як на страту", "Вітька не летів, а ледве ноги тягнув, бо, видно, зовсім відмовили йому крила", "«Пора вже зітхати»,— спохвачується хлопець і, набравши побільше повітря в легені, натужно зітхає", "— Ой, забула! — схопилася.— Мені ж треба повну діжечку води натягати".
Подія Дуель Цитати "25 липня 1964 року. Сім годин ранку. Секунданти уточнюють останні деталі дуелі. Дуелянти похмуро стоять біля своїх бар’єрів на березі ставка і стараються не дивитися один на одного. Їх розділяють дванадцять кроків. Дванадцять кроків життя і смерті", "Побілілий Юрко, хлопчина років дванадцяти, Петрів сусід, котрий, власне, й пішов у секунданти тому, що був винен Петру п’ятнадцять копійок..", "Вітька звів голову, глянув на Петра і... нікого не побачив. Петро нісся до села в хмарі куряви...", "Ні, самопал не стрельнув, він вибухнув, наче бомба, вибухнув гулко, і клуб чорного кіптявого диму з вогнем вдарив Вітьці в обличчя...Обличчя пашіло жаром, а на зубах щось тріщало. Вітька сплюнув — і до ніг випав почорнілий од пороху зуб... ", "У Чаплях дуель. Заборонена ще при царю дуель! Із-за якогось... дівчиська... Два дурні, не досягши паспортного віку! Ти арештований. За користування забороненою дуелею. Мусиш іти рівно, на даному етапі. Крок вліво, крок вправо — вважається втечею. В такому випадку я змушений буду застосувати зброю".
Подія Поцілунок Цитати "Вітька спрагло зазирав у темні дівочі очі, мов у пречисту криницю, і бачив у них і червонястий місяць, і білі зорі, і себе, і навіть бачив, як скидалися у ставку сонні коропи, а з них тихо крапали червонясті краплі... Незчувся, як припав губами до напіввідкритих, бентежно-тремтливих, але відчайдушно покірних вогників-губ... І здригнулась планета Земля...
Пояснення: