Відповідь:
“Неймовірні пригоди Івана Сили” – казка про життя реальної людини. А сам О. Гаврош наполягає на тому, що цей твір — дитяча казка. Але, як на мене, розповідь про Івана Силу – це пригодницька повість про видатну людину. Прототипом образу Івана Сили стала реальна і людина – Іван Фірцак (сценічне ім’я — Кротон), якого на Закарпатті знають усі. Кротон довгі роки виступав із цирком, і своїми силовими номерами дивував усіх. Глядачі десятків країн аплодували атлетові, але, повернувшись на Україну, він змушений був виживати і за мізерну плату влаштовувати імпровізовані «гастролі» у дворах. На жаль, ми такий народ, який не цінує своїх героїв, коли вони живі, але добре, що хоч і через сорок років після смерті богатиря про нього згадали небайдужі до історії країни люди. А те, що Іван Фірцак належить історії України, ні в кого не викликає сумнівів, адже протягом багатьох років він нашу країну у світі. “Неймовірні пригоди Івана Сили”, попри казкову форму, — твір про реальне життя, у якому поряд із благородством існує зажерливість і брехливість. О. Гаврош відтворив історію незаслужено забутого українського силача, але все-таки це художній твір, а тому в ньому діють придумані автором герої.
Пояснення:
Відповідь:
“Неймовірні пригоди Івана Сили” – казка про життя реальної людини. А сам О. Гаврош наполягає на тому, що цей твір — дитяча казка. Але, як на мене, розповідь про Івана Силу – це пригодницька повість про видатну людину. Прототипом образу Івана Сили стала реальна і людина – Іван Фірцак (сценічне ім’я — Кротон), якого на Закарпатті знають усі. Кротон довгі роки виступав із цирком, і своїми силовими номерами дивував усіх. Глядачі десятків країн аплодували атлетові, але, повернувшись на Україну, він змушений був виживати і за мізерну плату влаштовувати імпровізовані «гастролі» у дворах. На жаль, ми такий народ, який не цінує своїх героїв, коли вони живі, але добре, що хоч і через сорок років після смерті богатиря про нього згадали небайдужі до історії країни люди. А те, що Іван Фірцак належить історії України, ні в кого не викликає сумнівів, адже протягом багатьох років він нашу країну у світі. “Неймовірні пригоди Івана Сили”, попри казкову форму, — твір про реальне життя, у якому поряд із благородством існує зажерливість і брехливість. О. Гаврош відтворив історію незаслужено забутого українського силача, але все-таки це художній твір, а тому в ньому діють придумані автором герої.
Пояснення:
Скільки вже існує гумористичних байок, оповідань, поезій і комедій, скільки гумору можна знайти в українській народній творчості! Але минають роки, десятиліття і століття, а гумор все одно не зникає з літератури та повсякденного життя українців. Адже саме гумор допомагає людям оптимістичніше та легше сприймати життя і ставитися до самих себе, виходити зі складних життєвих ситуацій і критично сприймати навколишній світ.
Гумористичні твори доводять, що навіть деякі серйозні проблеми можна вирішувати з гумором, і шанси на вирішення цих проблем зовсім не зменшуються, а навпаки збільшуються в рази. Якщо казати про гумор у нашому житті, то особисто мені дуже подобається вірш відомого українського гумориста Павла Глазового «Заморські гості».
Якщо спробувати окреслити висвітлені у цьому вірші проблеми, то з’ясується, що це досить серйозні речі. Це і проблема рівня мовної культури в Україні, і проблема непоінформованості української діаспори про реальне становище на Батьківщині, і проблема українців в Канаді. На кожну з цих тем можна написати велику наукову роботу і навіть дисертацію, а у П. Глазового все це вміщається в один коротенький вірш.
Вірш П. Глазового «Заморські гості» вирізняється прихованою іронією і гумором. Це криється і в самій назві твору, і мовленні персонажів, і в сюжеті. Читаючи цей вірш, не тільки усміхаєшся, але й замислюєшся над дуже серйозними, вже згаданими вище проблемами. Отаким по-справжньому непереможним і повинен бути гумор, саме так він і повинен впливати на людей.
У необтяжливій, цікавій формі П. Глазовий примушує нас розмірковувати над проблемами, які мають велике значення у житті кожного українця. Я впевнений, що саме такий підхід є найбільш ефективним і єдино правильним. Недарма ж кажуть, що, сміючись, легше працювати, навчатися і переживати важкі моменти у житті. Звісно, існують такі речі, з яких не слід кепкувати, але досить часто іронія та гумор допомагають нам у складних ситуаціях, вони неодмінно повинні бути присутніми у нашому житті.
Я вважаю, що якщо ставитися до життя з доброзичливою іронією, з оптимізмом, жити буде легше, а дрібні негаразди і повсякденні турботи будуть здаватися не такими неприємними і не будуть так сильно дратувати. Тоді вони не зможуть стерти з обличчя усмішку і не завадять дарувати її заклопотаним та роздратованим людям, покращуючи їхній настрій.