поясніть, завдяки яким художнім засобам автори народних пісень досягли ліризму. Чому родинно-побутовим пісням притаманні підвищення емоційність і схвильованість?
1.Як справжній філософ, Григорій Сковорода не терпів того, що ми сьогодні називаємо «гламуром». У стократ милішими для нього були глухі ліси й пасіка, аніж золоті царські палати. 2. Усе свідоме життя Сковорода жив за власними нормами. Наприклад, не їв м’яса й риби (за це наклепники прозвали його «маніхейським учнем»), не любив лицемірні «вищі» товариства (за це був називаний «мізантропом»). 3. Ще Сковорода любив ночами гуляти цвинтарем і дивувався, чому люди «збуджуються в уяві від померлих тіл».
I. Край дороги стоїть тополя. (Чумак біля неї сумно зупиняється, чабан із сопілкою печальну мелодію заграє.) II. Історія тополі. (Дівчина покохала козака, а той загинув.) III. Застереження автора молодим дівчатам. (Минають роки, марніє краса, залишаються спогади про зустрічі з чорнобривими козаками.) IV. Дівчина чекає на козака. (Вона нудить світом, нічого не розрадить її.) V. Мати хоче одружити дочку зі старим та багатим. (Дівчина попереджає, що краще помре, ніж одружиться з ним.) VI. Дівчина іде до ворожки. (Вона хоче знати, що сталося з коханим, бо розлука така тяжка, що чорнобрива хоче втопитися.) VII. Ворожка дає зілля. (Його треба тричі випити.) VIII. Дівчина випиває його, стає несповна розуму та перетворюється на тополю.
2. Усе свідоме життя Сковорода жив за власними нормами. Наприклад, не їв м’яса й риби (за це наклепники прозвали його «маніхейським учнем»), не любив лицемірні «вищі» товариства (за це був називаний «мізантропом»).
3. Ще Сковорода любив ночами гуляти цвинтарем і дивувався, чому люди «збуджуються в уяві від померлих тіл».