М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Міні твір Роздум "на що я готовий за ради своей батькивщины?"

👇
Ответ:
nicorobincom
nicorobincom
10.01.2021

В українському суспільстві патріотизм – одне з багатогранних і багатоаспектних явищ. Патріотизм викликає найрізноманітніші почуття та асоціації у наших громадян – від любові до неприйняття, від піклування до повної байдужості, від зачарованості до огиди.

Часто патріотизм плутають з націоналізмом, але патріотизм є значно давнішим поняттям і несе набагато менше теоретичне навантаження. Націоналізм передбачає, що народи існують як реальні і чітко окреслені цілісності; натомість патріотизм може означати просто прив’язаність до певної місцини або життя і не потребує ніякої абстрактної ідеї «країни».

Більшість словників дає визначення патріотизму як любові до Батьківщини. Зокрема, за Академічним тлумачним словником української мови, патріотизм – це любов до своєї батьківщини, відданість своєму народові, готовність для них на жертви й подвиги. За філософським словником патріотизм – (грец. patre - батьківщина) – громадський і моральний принцип, який характеризує відношення людей до своєї країни, який проявляється в певному образі дій і складному комплексі суспільних почуттів, який зазвичай називають любов'ю до батьківщини.

4,5(93 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
aslanovvadim
aslanovvadim
10.01.2021
Коли я читаю новели Рея Бредбері, в мене виникає якесь важке відчуття. Він спонукає мене замислюватися над багатьма проблемами нашого земного існування і майбутнім планети Земля і її «господарів». Письменник, намагаючись уявити майбутнє планети людей, налаштований дуже песимістично. Людство, з точки зору Бредбері, саме собі ускладнює життя, гублячи свій будинок, руйнуючи красу Землі, маленького куточка Всесвіту, створеного Богом для щастя людини.
Занурюючись з перших рядків у зміст новели, відчуваєш жах. Планета спотворена останньою війною. Місто зруйнований, доріг немає, земля пересичена радіоактивної брудом так, що вночі світиться. Люди в якихось лахмітті, брудні. Вони ненавидять своє минуле, ненавидять і сьогодення. У них немає майбутнього. Що ж у них залишилося? Тільки деяка сумнівна дика радість зруйнувати те, що залишилося від цивілізації. Люди з ранку займають чергу, щоб плюнути на відстані в картину «Мона Ліза», яку тримають поліцейські і стежать за тим, щоб у неї не кидали камінням. Жінка на полотні дивилася на цей натовп дикунів і посміхалася таємничо сумно. Хлопчик теж дивився на її посмішку, і серце його калатало в грудях, а в душі звучала музика. Більше жоден у черзі не відчував того, що відчував цей хлопчик. Вона красою своєї пробудила в серці дитини почуття, які у дорослих давно померли. Він не міг ганьбити красу. А далі взагалі мерзенна сцена: влада постановила віддати портрет місцевим жителям на знищення. Це апофеоз відокремленості. «У натовпі вили, а руки клювали портрет, ніби голодні птахи». Тому вдалося в цій дикій юрбі вирвати і собі шматочок картини.
Ховаючи його, Він стиснув руку біля грудей. Схлипуючи, Том побіг туди, де тепер був його будинок, якщо залишки силосної башти можна було їм назвати … Сім’я зустріла його хропіння і стусанами спросоння. У місячному сяйві Том розкрив пальці, розгледів шматочок зарисованного полотна і побачив Посмішку. Вона лежала на його долоні. Хлопчина дивився на неї і повторював про себе: «Усмішка, чудова посмішка …»
Закривши очі, Том продовжував бачити її в темряві. Ласкава, лагідна, вона була там і тоді, коли він заснув. А світ був мовчазний … Так закінчується розповідь. Страшна кінцівка, невтішна, як темна ніч … Але автор ніби залишає шматочок надії. Вона, надія, живе в серці дитини. Воно ще не стало таким жорстоким, як у дорослих, воно ще відгукується на красу, воно ще жадають добра, любові, Злагоди і відновлення. Наполегливо звучить у цьому оповіданні думка Достоєвського «Краса врятує світ». Бредбері стверджує, що у людства є надія. І вона в дітях, психіка яких ще не спотворена прагненням руйнування і знищення. Але як же мало залишається таких чистих душ і серед дітей. Сучасність лякає мене примарами – тих людей, яких описав у майбутню долю людства письменник. Не дай нам, Боже, дожити до таких часів!
4,8(90 оценок)
Ответ:
айка397
айка397
10.01.2021

ніхто не баче, як сирота плаче» (народна мудрість) (за оповіданнями про дітей б. грінченка)

проблема любові і щастя людини у новелі в. винниченка «момент»

чи варто виправдовувати чіпку? (за романом «хіба ревуть воли, як ясла повні? »)

трагікомічне звучання образу головного героя комедії і. карпенка-карого «мартин боруля»

мої роздуми над повістю «кайдашева сім’я»

чи легко бути лідером? (за драматичним етюдом о. олеся «по дорозі в казку»)

збірка і. франка «з вершин і низин» - важливий етап у розвитку української поезії

змалювання людських характерів, їх несумісності в повісті і. нечуя-левицького «кайдашева сім’я»

вічна тема у мистецтві - тема влади землі над людиною

« було байдуже, чи він українець, чи полян» (характеристика образу єремії вишневецького)

порівняльна характеристика карпа і лавріна з повісті і. нечуя-левицького «кайдашева сім'я»

фольклорно-етнографічна основа повісті м. коцюбинського «тіні забутих предків»

образи селян в повісті «fata morgana» m. коцюбинського

твір-мініатюра про

чому лаврін і мелашка стали сварливими, дріб'язковими людьми

семантика образу омелька кайдаша з повісті і. нечуя-левицького «кайдашева сім'я»

мавка із драми-феєрії «лісова пісня» - мій улюблений літературний персонаж

не роби іншому того, чого не бажаєш для себе

мій улюблений твір (м. коцюбинського «intermezzo»)

марійка та івоніка - втілення цінностей народної моралі (за повістю о. кобилянської «земля»)

яку сім’ю я сподіваюся мати в майбутньому

«і все-таки до тебе думка лине» леся українка

оповідання і. франка про дітей та школу

проблема життєвого вибору (за романом «хіба ревуть воли, як ясла повні? »)

камінний хрест як художній символ українського селянина-бідняка (за новелою в. стефаника «камінний хрест»)

образ чоловіка у прозі панаса мирного

трагедійність образу марії ляшнівської, головної героїні драми в. винниченка «гріх»

навіщо потрібно вивчати мову сучасній елайзі дулітл? (твір-роздум)

мої враження після прочитання драми «украдене щастя»

«чайка» - символ вбитого кохання

4,6(71 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ