Хех знайомий творик))) Усі ми - люди. У кожної людини є місце де він народився, виріс і вперше побачив світ. Це місце - твоя Батьківщина. Ти приходиш сюди, і бачиш рідну хату, де колись ступив перші кроки, рідну неньку, яка зодягала тебе маленького і шкодувала, коли ти десь оступився. Усе тут рідне: і земля, і квітник коло хати, і ослінчик на якому завжди сидів дідусь, і навіть криничка з якої мама витягала воду. Саме тут зустрічаєш своїх рідних і знайомих людей, яких довгий час не бачив. І ми знаємо, що це купити неможливо. Багато людей нині призирливо відносяться до сіл, приховуючи, що самі родом звідти. Цього робити - не можна! Бо твоє село - це і є твоя батьківщина. тут твоє коріння і те місце, де тебе вигодували і виростили таким, який ти є зараз. Моя Батьківщина - Україна! І я пишаюсь цим!
Стрілецькі пісні - це пісні, які були створені та побутували серед січових стрільців під час національно-визвольної боротьби українського народу. Найвідомішою стрілецькою піснею є "Ой у лузі червона калина похилилася", яку впродовж років виконували як гімн. Пісні підтримували бойовий дух, вселяли віру в перемогу. І хоч боротьба українських молодих патріотів не закінчилася перемогою, вони залишили яскраву і героїчну сторінку в нашій історії та заповіли непохитне прагнення до визволення. Ці пісні були створені та побутували серед бійців загонів УСС (Українські січові стрільці) у час національно-визвольної боротьби українського народу (1915–1920). На початку Першої світової війни (серпень 1914 р.) у Галичині національно свідомі юнаки та дівчата у складі австрійської армії вирішили добровільно організувати військо УСС, щоб зі зброєю в руках вибороти всій Україні незалежність. Це були справжні лицарі честі та людської гідності. В тій кривавій боротьбі українських молодих патріотів «наче відновилася княжа і козацька боротьба за волю рідного народу і краю» (як сказав про неї історик А. Лотоцький), хоч і не закінчилася вона перемогою, але лишила яскраву і героїчну сторінку в нашій історії. Серед стрільців було багато людей інтелігентних, освічених. Вони писали натхненні вірші, що відразу ставали популярними піснями, які надавали сміливості в боях і підтримували під час коротких годин відпочинку, коли особливо гарно мріялося і вірилося в щасливе майбуття.
Усі ми - люди. У кожної людини є місце де він народився, виріс і вперше побачив світ. Це місце - твоя Батьківщина.
Ти приходиш сюди, і бачиш рідну хату, де колись ступив перші кроки, рідну неньку, яка зодягала тебе маленького і шкодувала, коли ти десь оступився. Усе тут рідне: і земля, і квітник коло хати, і ослінчик на якому завжди сидів дідусь, і навіть криничка з якої мама витягала воду. Саме тут зустрічаєш своїх рідних і знайомих людей, яких довгий час не бачив. І ми знаємо, що це купити неможливо.
Багато людей нині призирливо відносяться до сіл, приховуючи, що самі родом звідти. Цього робити - не можна! Бо твоє село - це і є твоя батьківщина. тут твоє коріння і те місце, де тебе вигодували і виростили таким, який ти є зараз.
Моя Батьківщина - Україна! І я пишаюсь цим!