Художні засоби.
Епітети: зеленій полонині, баран чорний, файна дівка, файний легінь, Олена прибілена, добрі люди.
Метафора: «посіяв файку жита…», «під припічком наорав…», «гарбузи латати»,
Персоніфікація: «украла муха», «ворона вкрала».
Фразеологізми: «черпав воду саком», «стріляв птахи маком».
Пестливі слова: дівчаточка, паличенька, молоденький
Паралелізм: «Закувала зозулиця та й сіла на ґанок, Ішов Іван від Марії, загубив топанок», «Когут піє, когут піє, а курка кокоче, Стара мама блюда миє, бо дочка не хоче».
Повтори (анафора): «Я гадала, що то …», «Ой…».
Повтори (тавтологія): «Ой мала я миленького, ой мала я, мала», «файна дівка, файна», «Когут піє, когут піє».
Порівняння: «нікому так не добре, як мені самому».
Протиставлення (антитеза): «Чужі жони їдять сіно, а моя солому», «До півночі за дівками, до полудня — спати», «… вміє гуляти, А не вміє коло плота кілок затесати», «На роботі — замерзає, коло миски — пріє».
Звертання: «Ой скажіте, добрі люди, чим …», «Ой смійтеся, дівчаточка, та й ви, молодиці» .
Объяснение:
Відповідь:
на зигзицю, а згідно словника ЗИГЗИ́ЦЯ, і, жін., нар.-поет. Зозуля
Пояснення:
цитата: Голосить Ярославна на зорі,
Кигичучи, мов чайка, примовляє:
"Зигзицею до Дону полечу,
Вмочу рукав шовковий у Каялу
І рани князю витру на його
Могутньому порубаному тілі".