М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

1.3. Провідний мотив вірша Г. Сковороди «De libertate» — А вияв громадянської мужності поета в період посилення кріпацтва Б утвердження думки про цінність особистої свободи людини
В уславлення найвищих якостей людини: розуму, совісті, волелюбства
Г проповідь життя близького до природи Д засудження здирників і бюрократів, розпусників і пияків

1.4. І. Карпенко-Карий назвав «Наталку Полтавку»
А «кращою вказівкою майже на всі сторони»
Б «енциклопедією українознавства»
В «оперою малоросійською у двох діях» Г «праматір'ю українського театру»
Д «шедевром світового мистецтва»

1.5. Г. Квітка-Основ'яненко для написання першої української повісті «Маруся» обрав творчий метод
А класицизм
Б романтизм
В сентименталізм
Г власний оригінальний художній стиль
Д поєднання класицизму з романтизмом

2. Розкрийте питання, дотримуючись чіткості й лаконічності.
2.1. Яку своєрідну будову мають народні пісні?
2.2. Із чого складається Новий Заповіт? 2.3. Що таке літопис?
2.4. Хто зробив перший переклад «Слова о полку Ігоревім»?
2.5. Назвіть поетів-романтиків (не менше 3-х).
2.6. Тема поеми «Енеїда» І. Котляревського.
3. Зробіть ідейно-художній аналіз поезії Миколи Вороного «Ясне сонячне проміння...» Ясне сонячне проміння Золотим дощем спадає, Ухо ледве зачуває Плескі хвилі об каміння. Синє море піді мною. Наді мною - сонце красне; Небо чисте, небо ясне Усміхається весною. В серці любе почування Пишним цвітом розцвітає, І душа моя співає Гімн щасливого кохання. ів

👇
Открыть все ответы
Ответ:
davidgjggjj
davidgjggjj
03.03.2020
Серед людей іноді зустрічаються такі, які вважають, що модна зачіска, стильний одяг — це запорука успіху у будь-яких справах. Безумовно, до певної міри це так, але не зовсім. Усе криється в душі людини. Отже, як каже прислів'я: "Зустрічають по одежі, а проводжають по розуму". Так, саме розум — найцінніший скарб людини. Розумна людина ніколи не буде шукати причину своїх негараздів у зовнішньому вигляді.Головний герой п'єси М. Куліша Мина Мазайло теж шукав причину своїх життєвих негараздів у немодному українському прізвищі: "Ще малим, як оддав батько в город до школи, першого ж дня на регіт взяли: Мазайло! Жодна гімназистка не хотіла гуляти — Мазайло! За репетитора не брали — Мазайло! На службу не приймали — Мазайло! Од кохання відмовлялися — Мазайло!"Тим часом головний герой має родину, дім, непогану роботу. Жодних проблем через українське прізвище він не має. Виходить, що справа зовсім не в прізвищі, а у світогляді людини. А світогляд Мини обмежений, вузький. Мазайло здатний вигнати свого сина через те, що той не сприймає батькових ідей, інколи не погоджується з ним.Українізація для Мини — щось вороже: "Серцем передчуваю, що українізація — це б робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади"- Він вважає: "Українцями звуться ті, хто вчить нещасних службовців так званої української мови. Не малоруської і не тарасошевченківської, а української — і це наша малоросійська трагедія".Для головного героя п'єси історія свого роду нічого не значить. Він забув, що з діда-прадіда сам він українець, а предки його — мужні і славні люди. У маренні до нього з'являються діди Запорожці, Чумак, Селянин, і Мина, злякавшись їх, кричить: "Ой-о! Залишаю! Залишаю корінь, тільки не чіпайте мене, діду, не чіпайте мене..." Мазайло думає про корінь слова, а як би хотілося, щоб він пригадав корінь свого роду і зберіг його. Але Мина відмовився від родинних коріннів.Сучасники Куліша побачили в героях п'єси своїх знайомих, сусідів, себе. Фразами з тексту заговорили всі. 1929 року було навіть надруковано інтермедію "Лист Мини Мазайла до наркома освіти М. Скрипника", де герой спростовував виступ Куліша, називаючи виступи наклепом. Він доводить: "У Наших установах ще є досить людей цілковито свідомих у справжній національній політиці... Я на службі свої обов'язки виконую і вживаю отую українську мову, коли треба писати до Наркомосу чи до якоїсь місцевої української установи..."Це було в 30-ті роки. А зараз? Чи змінилося щось на сьогоднішній день?Прикро зізнатися, але й зараз живуть такі "Мазайли", які соромляться свого походження, своєї нації. Чи чуєте ви українську мову у транспорті, в магазині, на вулиці? Не ту, яка лунає з приймачів, а живу мову, мову спілкування. Мабуть, дуже рідко. Чогось наші сучасники забувають, якого ми роду, де наше коріння.Отже, можна сказати, що п'єса М. Куліша актуальна і сьогодні. І буде це до того часу, поки існуватимуть такі Мини.
4,5(23 оценок)
Ответ:
Notch
Notch
03.03.2020
В особі Мини Мазайла автор висміює українських перевертнів, які відцуралися всього рідного, своєї нації, мови, культури. Мазайло намагається копіювати «все російське», категорично заперечує все українське, готовий вбити рідного сина, який не дає йому змінити прізвище. Мина говорить, що «українізація — це б робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади». Він прагне стати «порядочним человеком». Усе ніби було вірно. Все підпорядковано часу. Та раптом політика уряду змінилась. А скільки разів вона змінювалась? Ось і не збіглися плани Мини з політикою уряду — було поставлено «претворяти у життя українізацію». «І звільнено з посади за систематичний і зловмисний опір українізації службовця М. М. Мазайла-Мазєніна…»
4,6(66 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ