Спiдкала солов"їну родину лиха година - випало пташеня з гнiзда . Тато з мамою літали над ним і плакали , прощалися з синочком . Адже вони знали , що нічого не врятує його , адже він не вміє літати . Мама маленького соловейка не здалася і полетіла шукати когось хто може до Летіла вона по лісі і зустріла лисичку , розповіла їй про свою біду , а лисичка тільки облизалася і почала питати де саме пташеня впало - вона хотіла його зїсти . Далі мама зустріла зайчика і розповіла йому про свою біду . Зайчик згодився до пішов із нею. Як не старався зайчик але не зміг до соловїній сім"ї , адже він не вмів лазити по деревах . Весь той шум почув хлопчик , що прийшов до лісу на прогулянку . Він підійшов до дерева і побачив картину в яку не можливо було повірити - маленьке зайченя намагалося вилізти на дерево , а на ньому зверху сиділо маленьке пташеня . Хлопчик побачив як літали солов"ї над зайчиком та зрозумів , що вухань намагається до Хлопчик вийшов із своєї схованки і всі звірі розбіглися , а пташеня залишилося на землі . Хлопчик взяв пташеня за пазуху і поліз на дерево . Він положив пташеня у гніздо та спустився з дерева . Виходячи з лісу він ще довго чув вдячну пісню солов"їв .
Більше інших пір року я люблю весну. І це не дивно. Весна дарує мені відчуття радості, прийдешніх змін, особливе весняний настрій. Перші промені весняного сонця кажуть, що пройшла довга і важка зима, не буде більше тріскучих морозів, хуртовин та снігових заметів, настав новий дивовижне і радісний час. Дихання весни відчувається у всьому. Вона пробуджує ще сплячу природу до нового життя. Гріє сонце, тане сніг, дзвенить крапель, біжать швидкі струмки. Все навколо радіє і співає, радіючи приходу весни. Особливо люблю я слухати хор весняної капели. Це вражаюча і незрівнянна ні з чим музика, створена природою, яка втомилася від довгої зими. Вночі холодно і морозно, зима не йде і не здається без бою. Зате вдень весна все більше вступає у свої права. Все менше стає снігу, птахи співають і дзвінко щебечуть, вітаючи весну. Дерева вже прокидаються від зимового сну. На їх гілках набрякли нирки, готові здатися перші листочки. Навіть весняний вітер не схожий на зимовий. Він, хоч ще холодний, але ласкавий і пахне весною. Для всієї природи навесні настає пора оновлення. Потрібно тільки опинитися в весняному лісі, щоб побачити, як навколо пробуджується природа. Легкість і радість тут відчувається у всьому. Перші ласкаві сонячні промені освітлюють звільнилася від снігу і льоду землю. Сонячні зайчики радісно скачуть між прокидаються від зимового сну деревами. А на проталинах вже з'являються перші весняні квіти. Це проліски. Ще місцями земля покрита талим темним снігом, а ці маленькі і ніжні сині квіточки вже пробиваються до світла і тепла, радуючи око яскравими фарбами. Вони наполегливо тягнуться до сонця навіть крізь торішній сніг. Проліски з'являються на галявинах так дружно, що здається, ніби на землі лежить шматочок блакитного весняного неба. Не хочеться зривати такі квіти, ними можна тільки милуватися. Воістину, весна - сама довгоочікувана пора. І вона неодмінно приходить слідом за дощової осені і холодної, морозної, нескінченної взимку.
З кожним днем теплішає. От уже і сніг розтанув, і земля вкрилася свіжою зеленою травою. Постійно дме вітер, але він уже м’який, теплий, наповнений ароматом перших квітів. Пригріває сонечко, а у вітах дерев співають птахи, що повернулися з теплих країв. Бруньки набухли та от-от перетворяться на молоде листя. Заквітають вишні та абрикоси, розповсюджуючи навколо себе солодкий аромат. Скоро сади стоятимуть наче в білому тумані. Усе довший день, все приємніша погода. Травень принесе першу весняну грозу та зливу, що напоїть землю живильною вологою. Весна – то час пробудження та оновлення природи, сповнене краси та радості.