Объяснение:
Лесю Украинку называют в народе дочерью Прометея, потому что она прониклась творчеством Тараса Григорьевича Шевченко и понесла дальше эстафету правды, добра и человечности. Ее лирика полна глубокой страсти, нежной задушевности, искренней любви к родной земле, окружающей природе, к своему непокоренного народа.
Драма-феерия "Лесная песня" — это чрезвычайное произведение Леси Украинки — выдающейся украинской поэтессы, писательницы, философа, драматурга. В этом произведении богатство мысли, поэтичность образов и гармоничное единство реальности и фантазии. В "Лесной песне" Леся Украинка ставит и пытается решить вечные во жизни и смерти, любви и ненависти, верности и измены, поиска правды, справедливости.
Однако в драме-феерии есть нечто такое, тцо сегодня звучит особенно остро — это трагическая тема отношений человека с природой. Главные герои "Лесной песни" — это представители человечества и природы. Лукаш крестьянин, представитель человеческого мира. Мавка — ребенок природы, лесная девушка, которая влюбляется в Лукаса и идет к нему жить, оставляя лес, в котором вся ее жизнь, идет к нему, несмотря на то что вся природа против этого. Ее дедушка Леший предупреждает Мавку, что люди жестокие, плохо относятся к природе, что они никогда не смогут принять ее за свою.
Но Мавка, несмотря на все отказы, ушла жить к Лукашу и потерпела там только несчастье, трудности, горе.
Большую роль в "Лесной песне" играет природа. Лес "реагирует" на все переживания Нимфы, на ее душевное состояние. Мавке хорошо, и лес на деревьях распускаются почки; Мавке тяжело от разлуки с Лукашем, и "...все покрывается протяглим печальным волчьим воем... Безлистный лес едва мечтает против пепельного неба черной пустиною, а дальше по опушке тянется растрепанный мрак".
Аналіз вірша "Яка краса:відродження країни" Олександра Олеся (за схемою)
1. Жанр: лірична поезія
2. Вид лірики: громадянська лірика
3. Тема: зображення краси героїчної боротьби за єдність та волю, що надихає сучасний люд на нові подвиги.
Ідея: возвеличення національного відродження.
4. Віршовий розмір: шестистопний ямб із пірихієм.
5. Художні тропи.
Епітети: святі руїни, міць шалена, невільна сторона р голубий, вільний льот, ранок золотий, в сонячних обіймах, хвилі сніжно-білі, ясних країн, дивний відблиск.
Метафори: міць шалена все живе схопила, пройняла; гімн побід співа невільна сторона; очі всесвіту до себе прикує.
Порівняння: міць шалена як буря; нагло хвилями, як крилами, заб’є. Оклики: Яка краса: відродження країни!; Чайки, чайки!
Ритирочні питання: З яких ясних країн чайки ці налетіли, / Що вміють ніжно так і плакать, і жаліть?
Объяснение:
Відповідь:
1. Для чого івці кожної ночі ставили варто бях обох ворг села?? ( Бупи вони окого й тому були оберемушободись помсти (у творі А.Чайковського "За сестрою" івчани "кожну ніч ставили чергою вартових при обох воротах, щоб їх ворог не напав зненацька".)
2 Чому тарин шукав у степу Павлуся? бо знав, що у сідлі, яке було на коні, на якому втік Павлусь, заховані "червінці!.. о! і таляри... ")
3. Хто прятув Павлуся після втен із захопленого татарами села? не знаю що таке "прятув", якщо в сенсі того, хто ховав Павлуся, то ніхто, якщо в сенсі того, хто допоміг хлопцеві і доглядав його, то - козак Семен Непорадний, який випадково знайшов хлопця в степу
4. Хотя з казоків вправно володів арканом - практично всі козаки, але майстром з кидання арканом був Семен Непорадний. "Непорадний був мистець орудувати арканом".
5. Як сталися козаки до своїх товаришів, які загинули? З повагою. Вони щиро сумували за загиблими товаришами. Ось як описано у творі поховання "Кожен прощався з товаришем. Один козак прочитав над трупами молитву і тепер почали складати їх на дно ями так обережно, як мати вкладає скупану дитину в колиску. Голови покривали червоною китайкою. Біля кожного поклали його зброю, перехрестили і почали мовчки засипати землю. Кожний козак вкинув бодай грудку землі".
6. Як влута??? були в Павлус, коли вонася разом з казакми в степу? Уточніть питання
7. Що зробни брань Ст Судак, будучив полоні? Я так розумію, що питання про те, що робив Степан Судак, поки був в полоні ? Степан намагався звільнитися і втекти, тому йому вдалося розплутати мотузки на руках. "Степан обернувся боком, відтак горі спиною і, ніби то жуючи паляницю, почав зубами розмотувати мотуза. На його радість вузол попускав щораз більше. Степан оглядався на вартового й розмотував зубами вузол. Вкінці почув свої руки свобідними. Не рухаючися з землі, він вийняв обережно з кишені ножа і найближчому товаришеві розрізав мотуза. Ніж пішов по руках, а вартовий татарин і не догадувався нічого".
8. Чому серед бранша не було Гошн? Тому що її татари з малими дітьми і молодими дівчатами погнали в Крим раніше. "— Нема її, синочку! — обізвалась одна молодиця. — Ще вчора забрали татари всіх дівчат і малих хлопців і поїхали наперед".
9. Чому повлуся пишов на пойски Ганни сам? Тому що його брат Петро і батько Степан не вірили в те, що зможуть знайти і визволити Ганну з полону в Криму, розуміючи, що хіба що самі сам загинуть.
10. Де ночевав повлуся воремя Пояскив сестри - в печері біля річки.
11 як татари оглядели павлуся перед тим як купить в харзаци - "Мацали за руки й ноги, повертали його головою і дивились в зуби, достоту так, як роблять купці із скотом на базарі".
12. Які слова Павлуся звернений до Карима СтОВ пророче мі - Хлопець в гніві крикнув вслід Кариму "Продав ти мене, Юдо. Бог тебе напевно покарає!. Ці слова справдилися, тому що того ж дня до вечора натрапив в степу на козаків Недолі і Непорадний впізнав коня Павлуся. Козаки запідозрили лихе, а тому почали допитуватись в Карима про долю Павлуся. Тут харциза впізнав татарин, що примкнув до козаків. Він сказав хлопцям, що це відомий розбишака. Козаки на своєму суді вирішили скарати харциза на смерть і Кариму відрізали голову.
13
14. Якир подарок привёз сулеман ефініді сину Мустафу - Сулейман-ефенді привіз на подарунок своєму синові Павлуся.
15 від чого застерігав Остап Швидкій Павлуся - Остап Швидкий навчав Павлуся, що в розмові з татарами "...не можна просто балакати, як з нашим братом; з ним треба хитрити, низько кланятись..., показувати покірного...", а ще попереджав, щоб хлопець не втікав, бо "...тебе вб'ють або продадуть першому ліпшому татаринові". А якщо вже надумає втікати. то вибрати для цього вдалий час: "... Тут можуть леда день набігти запорожці! От такої хвилини всі християнські бранці ждуть, як . Тоді пора втікати..."
Пояснення: