"Гайдамаки" Тема: боротьба українського народу проти польсько-шляхетського панування в Україні. Ідея:зображення шляхетності українського народу на шляху боротьби, показано героїв Максима Залізняка та Івана Гонту, які незважаючи на все ідуть визволяти свій народ. Епітети: листя пожовкле, зорі червоні, ти білолиций, по синьому небу, море безкрає, ти вічний, душа жива... Порівняння: А сонечко встане, як перше вставало, І зорі червоні, як перше плили;Як над Вавілоном, над його садами;люблю розмовлять, Як з братом, з сестрою, розмовлять з тобою; Риторичні питання: Все йде, все минає — і краю немає. Куди ж воно ділось? відкіля взялось? Порадь мені ще раз, де дітись з журбою? Єсть у мене діти, та де їх подіти? Заховать з собою? Звертання: Сини мої, гайдамаки!Сини мої невеликі, Нерозумні діти.
Нещодавно я прочитав(ла) дуже цікаву книгу вітчизняного автора Сашка Дерманського "Танок чугайстра". У книжці оповідаються містичні події у закарпатському селі, в яких беруть участь два хлопчаки й дівчинка, яка сестра одного з хлоп'ят. Наслухавшись багато казок від своєї бабусі про чугайстрів і мавок, діти хочуть знайти цих створінь. при зустрічі з чугайстром вони не злякалися, а навпаки- знайшли багато тем для розмов із чугайстром. він виявився зачарованим парубком, який покохав дівчину, дядько якої був проти їх стосунків. дівчина втекла у ліс, а вчитель, якого зачарували в чугайстра вже пристосувався до життя в лісі. як виявилося- чугайстри не вбивають мавок і не думають навіть про це. слово за слово й зав'язалачя розмова... кожного дня діти приходили до свого нового товариша й розповідали йому багато цікавого. ось через день вже буде свято Івана Купало, в містичному селі ходить міф про квітку папороті, яка квітне у ніч цього свята та про вихід нечисті у цей день. як раз таки дітям випала місія дістати цю квітку, ось тут таки вони потрапляють у цікаві й страшні пригоди..
Тема: боротьба українського народу проти польсько-шляхетського панування в Україні.
Ідея:зображення шляхетності українського народу на шляху боротьби, показано героїв Максима Залізняка та Івана Гонту, які незважаючи на все ідуть визволяти свій народ.
Епітети: листя пожовкле, зорі червоні, ти білолиций, по синьому небу, море безкрає, ти вічний, душа жива...
Порівняння: А сонечко встане, як перше вставало,
І зорі червоні, як перше плили;Як над Вавілоном, над його садами;люблю розмовлять,
Як з братом, з сестрою, розмовлять з тобою;
Риторичні питання: Все йде, все минає — і краю немає.
Куди ж воно ділось? відкіля взялось? Порадь мені ще раз, де дітись з журбою? Єсть у мене діти, та де їх подіти?
Заховать з собою?
Звертання: Сини мої, гайдамаки!Сини мої невеликі,
Нерозумні діти.