Високий на зріст, тілом міцно збудований і смуглий на обличчі. Молоді, м’які волосинки, неголені вже тиждень надавали йому неохайного вигляду. Але брови мав густі, очі великі, сірі, чоло широке, губи чутливі. Темне волосся він одкидав назад, як багато хто з селюків і дехто тепер з поетів… ” Математика – він чудово її знав. Про соціальні науки він навіть не думав, стільки доповідей на селі прочитано, стільки газет. Останні пуди заробленого борошна і свої маленькі червінці він віддавав учителеві і витрачав на книжки та папір. Він просиджував ночі при свічці каганця і снив формулами і логарифмами
Одного дня я йшов(ла) , та побачила як старші діти б'ють двох хлопчикиів. Мені стало їх жаль та я пішов(ла) їм на до . Коли ті хлопці мене замітили вони втекли. Двоє хлопців яких били підійшли до мене.
-Привіт, дякую тобі що врятував(ла) нас, як тебе звати?
- Привіт, мене звати *ім'я* а вас?
- Мене звати Сашко- відповів один.
-А мене Грицик. Давай дружити.
-Добре.
Ми дружили добре. Підтримували в скрутний момент.