Ніна Бічуя.
Жанр: психологічна повість.
Тема: розповідь про життя школярів-семикласників та перипетії між ними.
Ідея: дружба - велика цінність; засудження підлості, лицемірства.
Місце, де розгортаються події: Львів.
Час, коли розгортаються події: зима.
Сюжетні лінії: лінія Юлька - Слави, лінія Юлька - Лілії.
Проблематика: проблема суспільства та особистості, одиноких дітей, стосунків батьків з дітьми, справжньої дружби, розчарування життя, підлості і порядності.
Головні герої: Славко Беркута, Юлько Ващук, Ліля Теслюк і Стефко Вус.
Композиція твору:
Експозиція: роздуми про справжню дружбу.
Зав'язка: Розповідь про центральних персонажів твору.
Розвиток дії: життя (навчання, хобі) центральних персонажів.
Кульмінація: суд на Славком та вирок.
Розв'язка: добро перемагає зло.
1. Б
2. Г
3. Г
4. В
5. 1 - Б
2 - В
3 - Г
4 - Д
6. 1 - Д
2 - А
3 - Г
4 - В
7. Найсмішніший епізод твору - коли Федько стеріг Галю Козачок і Вітьку Горобця від лева що втік із Одеського звіринця.
8. Вітька й Федько були справжніми друзями, бо були знайомими із самого дитинства і завжди підтримували один одного у скрутну годину.
9. Мені хотілося б мати такого друга як Федько Котигорошко, тому що він завжди б мене підтримав, а оскільки він начитаний і підказав би щось.
10. Перше кохання - це перші теплі почуття до коханої людини. В кожного з нас воно було є або буде неважливо, головне, що це почуття є і їх не можливо забути. Ми будемо про них згадувати із теплом в серці бо це спогади про нашу молодість.
Відповідь:
Може мають на увазі ці слова бабуні про Михайлика:
Пiсля цього ми з дiдом перезирнулись, усмiхнулися, мати посварилась на мене бровами i кулаком, а бабуня вирiшила повести свого безклепкого внука до церкви. Там я мав i покаятись, i набратися розуму, якого усе чомусь не вистачало менi. Та я не дуже цим i журився, бо не раз чув, що такого добра бракувало не тiльки менi, але й дорослим. I в них теж чогось вискакували клепки, розсихались обручi, губились ключi вiд розуму, не варив баняк, у головi лiтали джмелi, замiсть мiзкiв росла капуста, не родило в черепку, не було лою пiд чуприною, розум якось втулявся аж у п'яти i на в'язах стирчала макiтра...
Пояснення: