Українська пісня! Яка вона змістовна, поетична, мелодійна! Народжена неосяжними степами, зеленими гаями і дібровами, стрункою тополею і червоною калиною, високим явором і плакучою вербою. Пісня увібрала в себе найніжніші почуття кохання і розлуки, гіркої долі і смутку, радості і печалі. Наша українська пісня вміє чарувати завжди свіжою красою. У ній і ясний місяць у небі, ясні зорі, чисті води, широкий степ.
Пісень багато, але мені подобається пісня "Ніч яка місячна, зоряна, ясная", тому що її співають у нашій сім'ї. Як тільки я почую цю пісню, то в моїй уяві постають ті місячні зоряні ночі, які я завжди бачу влітку в селі. Як гарно в ній сказано про щирі почуття між дівчиною та хлопцем. Хіба можна забути слова: "Я ж тебе, вірная, аж до хатиноньки сам на руках віднесу"? Звичайно, ні. Мій тато теж дуже часто співає мамі цю пісню. І коли вона її слухає, то стає ще красивішою від тих слів, які є в пісні: рибонько, серденько, ніженьки.
Інколи я запитую себе, чому в нашому житті ми так мало користуємося такою красивою мовою? Мабуть, тому, що не всі слухають пісні, які склав наш народ. А від них же і душа чистішає, і думки світлішають. А в щоденному житті пісні полегшують наше життя, звеселяють, підтримують у нещасті.
Мені дуже подобаються українські пісні. Я вдячний тим людям, які не забувають поезію народної душі, люблять і шанують наше слово. Я вважаю, що українські пісні своїм правдивим змістом, поетичною формою, красивою мелодією завжди чаруватимуть людей і житимуть вічно.
Повість-казка марини павленко «русалонька із 7-в, або прокляття роду кулаківських» — це твір про дитячу фантазію й дружбу, про дорослі проблеми і віру в диво, про сучасність і далеке минуле. дівчинку софійку зовсім замучили нічні жахіття, що відбуваються у квартирі знизу. хазяї цієї квартири поїхали, а за кімнатними квітами доглядає сусідка бабця валя. дівчинку трішки лякає і сама бабця, і її чорнющий кіт фантик, та найбільше її бентежать крики й тупіт, що в ніч на повний місяць чи грозу чуються з пустої квартири внизу. ще софійка страшенно переживає через те, що однокласник вадим кулаківський майже не звертає на неї уваги. дівчинку бентежить новина, що рід кулаківських протягом багатьох поколінь переслідує якесь прокляття. понад усе софійці хочеться родині, щоб вадик жив у нормальнім сім’ї, не страждав, бо батьки далеко, а стара бабуся не може впоратися з вибриками онука-підлітка. правда, самому вадику його життя подобається, адже він робить усе, що заманеться: почав палити цигарки, водиться з якимись непевними людьми, краде й перепродує крадене. щоб вирятувати однокласника з життєвих негараздів, софійка відважилася подолати час. дізнавшись, що стара шафа — це портал, через який можна повернутися в минуле і змінити щось на краще, дівчинка не побоялася використати таку можливість. дивним чином софійка завади опиняється у вирі подій. вона загубила чудові корали, і це завадило тітоньці оксані вийти заміж за чоловіка, який мав сім’ю і двох дітей, але приховував це. софійка втрутилася в минуле, врятувала катрю кулаківську, її нареченого семена та його батьків від страшної смерті, а себе привидів загиблих у пустій квартирі. звичайно, твір наповнений казковими , мандрами в часі, але, як і в кожній казці, у творі марини павленко багато реального. усе це робить його цікавим не тільки для дітей, а й для дорослих, які, прочитавши «русалоньку…», зможуть згадати своє дитинство і краще зрозуміти власних дітей-підлітків.
Українська пісня! Яка вона змістовна, поетична, мелодійна! Народжена неосяжними степами, зеленими гаями і дібровами, стрункою тополею і червоною калиною, високим явором і плакучою вербою. Пісня увібрала в себе найніжніші почуття кохання і розлуки, гіркої долі і смутку, радості і печалі. Наша українська пісня вміє чарувати завжди свіжою красою. У ній і ясний місяць у небі, ясні зорі, чисті води, широкий степ.
Пісень багато, але мені подобається пісня "Ніч яка місячна, зоряна, ясная", тому що її співають у нашій сім'ї. Як тільки я почую цю пісню, то в моїй уяві постають ті місячні зоряні ночі, які я завжди бачу влітку в селі. Як гарно в ній сказано про щирі почуття між дівчиною та хлопцем. Хіба можна забути слова: "Я ж тебе, вірная, аж до хатиноньки сам на руках віднесу"? Звичайно, ні. Мій тато теж дуже часто співає мамі цю пісню. І коли вона її слухає, то стає ще красивішою від тих слів, які є в пісні: рибонько, серденько, ніженьки.
Інколи я запитую себе, чому в нашому житті ми так мало користуємося такою красивою мовою? Мабуть, тому, що не всі слухають пісні, які склав наш народ. А від них же і душа чистішає, і думки світлішають. А в щоденному житті пісні полегшують наше життя, звеселяють, підтримують у нещасті.
Мені дуже подобаються українські пісні. Я вдячний тим людям, які не забувають поезію народної душі, люблять і шанують наше слово. Я вважаю, що українські пісні своїм правдивим змістом, поетичною формою, красивою мелодією завжди чаруватимуть людей і житимуть вічно.