Софійка, головна героїня твору, часто читає й перечитує відому казку про Русалоньку, яка вірно любила принца, врятувала йому життя, але так і не змогла стати для нього єдиною коханою. Дівчинка вимріяла для себе такий образ і бачила в особі однокласника Вадима Кулаківського прекрасного принца. Софійка відкрила, що стара шафа — це портал, який, міг перенести у минуле. Щоб позбавити рід Кулаківськіх від прокляття, дівчинка мандрує минулим, своїм втручанням змінює долі людей, які жили багато років тому, і сучасників.
Сніжана— тітонька Софійки, доросла мрійниця. Сніжана, давно попрощалася з дитинством, але здатна по-дитячому мріяти. Вона добре розуміє племінницю,- адже й сама вірить у те, що коралі можуть принести щастя, адже вони передавалися від покоління до покоління протягом декількох століть.
Софійка була закохана в однокласника — красунчика Вадима, але він виявився брехуном і дрібним злодюжкою.
Сашко, сусідський хлопчак із багатодітної сім’ї, рідко відвідує школу, адже змушений заробляти хоч якісь гроші, щоб до матері прогодувати сестричок.
Вадим зневажає Сашка, називає його бомжиком, але хлопчик не дуже переймався таким ставленням. Саме Сашко в усьому підтримував Софійку, допоміг їй позбавитися привидів.
Объяснение:
Митько, пише тебе учениця 6 класу Марічка Петрова. Мені стільки ж рочків, як і тобі. Мені подобається, як ти ставишся до своїх рідних та друзів ,особливо до свого найкращого друга Сергія та своєї бабусі.Ти хорощий товариш котрий не підведе і підтримає в скрутну хвилину. А ще мені подобається твоя допитливість,а особливо твоє прагнення дізнаватися таємниці. Митько, розкажи, будь ласка, про ще якісь свої пригоди. Я думаю, що з тобою частенько трапляється щось цікаве і веселе,оскільки ти ще той шибайголова.
З повагою
Марічка
Пояснення:
