(ов)
Нещодавно я прочитала захоплюючу повiсть по дружбу хлопчика Сашка з вовком. Зі справжнім вовком Сіроманцем.
Автор любить природу. У творi вiн точно передає образи усіх героїв. Можливо, в образі Сашка він описував себе у дитинстві. Коли ми читаемо, то переживаємо разом з героями.
Хоч вовк був старим та сліпим, після зустрічі з Чепіжним, почалося справжнє полювання на Сіроманця. Тільки тоді, коли людина живе в
гармонії з природою, вона відповідає взаємністю. Хлопчик сміливий, бо знає: тварини відчувають добрих та злих людей, тому ставляться до них по-різному. Сподобалось мені те, що в творі Сашко не боїться Чепіжного, відстоює свою думку, говорить йому правду. Він також співчуває сліпому Сіроманцю. Навіть відправився в далеку дорогу, бо мав надію та прагнув вилікувати зір вовка. Хлопчик щасливий, що люди верталися з ловів ні з чим, бо тварина врятувалася втечею.
Мене вразила відданість Сіроманця, адже він сам повернувся до Сашка, ïхня чудова та незвичайна дружба.
Объяснение: Головну . Людяність , яку проявляють жителі міста до своїх колишніх ворогів, тобто полонених, та та бажання добра і краси навколо себе , хай і по відношенню до чужої країни і чужих йому людей Фрідріха, привносять світло , в "кромешну" безвихідь навколо них самих. Люди які опинилися в часи лихоліття своєю добротою самостійно , попри обставини , привносять світло віри і надії на краще в своє життя. Напевне, десь навіть підсвідомо , самі відчуваючи , що це - можливо єдиний вихід в їх тяжкій ситуації. (З абзацу) Дуже важливою є розкриття головної ідеї , себто людяності , через ідею покаяння , стану душі , коли починаєш розуміти , до яких наслідків можуть призвести твої лихі обдумані чи необдумані вчинки. Стан , коли хотілося б усе змінити , та вже надто пізно . В такій ролі виступає дівчинка - школярка , головна героїня новели , від якої власне і ведеться розповідь. Фактично, вся розповідь, - це згадки її життя , викликані ключовим моментом у її житті . Момент коли вона , бачить фотографію дівчаток , повертає її минуле. Вони ніби питають "ви не знаєте , де наш тато" , і вона чудово розуміє , до кого адресоване звернення. Так , ми не в змозі зміни долю , та якби тоді , якби років 40 назад , вона проявила більше доброти , більше розуміння , можливо усе б склалося по іншому. Чи по крайній мірі нині не було б так боляче . Боляче від розуміння , яку роль ти відіграв в цьому. Зовсім навіть не незначну . Тоді не розумілось , а тепер неможливо змінити.( З абзацу ) Твір перш за все намагається нам довести , все що колись ми зробимо , щось недобре , щось лихе , обов'язково відгукнеться нам в майбутньому. І наврядчи ми будемо готові до такої відповіді... .
О,яка вона прекрасна!
Вона неначе пишна квітка
А цвіт її,як солов'їна пісня.
(можливо ти мав на увазі мова?)