Во на знание сюжета повести Михаила Булгакова «Собачье сердце»
ответить на все во На улице Петрограда воет бродячий пёс, в чем причина его тоски?
2.Чем приманил доктор пса Шарика? Назовите сорт изделия?
3.По какому признаку доктор узнал, что пёс ничей?
4. Назовите имя и отчество доктора? Чем он занимается?
5.Как зовут его Назовите слово, которое Шарик мог прочитать на вывесках города?
7.Какую песню напевает знаменитый доктор?
8.Чем занимался доктор в своей практике?
9.Зачем к нему приходят посетители?
Какого социального слоя и общественного положения эти люди?
10.Что думает пёс о квартире профессора? (подсказка: связано с посетителями)
11.Что говорит о разрухе в стране доктор?
12.Чему приписывает свое везение Шарик?
13.Какую операцию проделал доктор над телом Шарика, какую цель преследовал?
14.Какой материал был использован для операции?
15.Что происходит с Шариком после операции, как он меняется?
16.Какой документ требует Шариков у доктора?
17.Кто устроил Шарикова на работу и куда? Какую фразу он говорит по поводу исполнения служебных обязанностей, но у читателя она вызывает ужас?
18..Продолжите фразу: ”Шариковы опасны тем, что ”
19. 0тветсвенен ли доктор, создавший новое существо, перед обществом?
20.Почему доктор решается на обратную операцию?
21.Какие социальные явления высмеивает Булгаков в своей повести?
Объяснение:
Серед багатьох творів Михайла Стельмаха окремо стоять дві повісті — "Гуси-лебеді летять", "Щедрий вечір". Автобіографічні за своїм змістом, вони передають ту атмосферу, в якій зростав і формувався маленький Михайлик, розкривають таємниці його дитячих переживань і мрій.
Ми бачимо героя у звичайних щоденних клопотах сільської людини: він пасе конячину, збирає гриби, ягоди, допомагає батькам по господарству. Але життя його не можна назвати сірим і буденним. У світі дитинства хлопчика неначе злились в одне два начала: казкове і реальне. Так і зростає він серед чудової загадкової природи, вірячи й не вірячи в таємницю жарптиці, виглядаючи по садках і левадах літо, яке залишає по собі то розквітлі суниці, то стиглі вишні. Михайлик — непосидючий, бешкетливий, і, разом з тим, доброзичливий і чуйний. Є в Михайлика і ще одна риса, яка виділяє його з-поміж інших дітей : "слабість" або "дурість", за словами односельців невситима — жага до читання. Михайлик читає все підряд, що не встигли докурити в "селі". Заради можливості читати він терпить багато прикростей: і нарікання матері, і глузування інших дітей. Але той потяг до знань не залишився марним: Михайлик із задоволенням і успіхом учиться в школі. Вражає розповідь його про батькову кирею. В ній носив його батько до школи взимку, коли Михайлик не мав взуття, "я мало не заплакав і з жалю, і з тієї радості, що батько не дасть мені покинути науку".
Із вдячністю згадує Михайло Панасович про всю свою сім'ю. Неосвічені, бідні люди мали красиві шляхетні душі. "Мати перша в світі навчила мене любити роси, легенький ранковий туман", "вона першою показала, як плаче од радості дерево, коли надходить весна". З особливою теплотою говорить Стельмах і про свої діда й бабу. "Жодна крихітка житейського бруду не виповзла з двору моїх дідів, недобре слово з їхніх вуст не торкнулась жодної людини".