Багато віків черпає людство силу і мудрість зі слова Божого, яким говорить Біблія—визначна пам'ятка світової літератури. У перекладі з давньогрецької "biblia" означає "книга". Але до її складу ввійшло 77 книг, що створювалися сорока авторами. Представники шістдесяти поколінь написали Біблію. Автори мали різне соціальне становище: Петро був рибалкою, Соломон — царем, Павло — рабом. Книга писалася в різні часи і за різних умов: Мойсей — у пустелі, Давид —в час війни, а Соломон складав "Пісню пісень" в мирний час. Тому в одних книгах проповідується милосердя і рівність, в інших — влада самодержців трактується як милість Бога.
Кількість авторів, їх індивідуальність, умови, за яких вони творили, позначилися на обсязі, змісті, композиції окремих книг. Тому таке велике розмаїття жанрів: міфи і легенди, хроніки і юридичні кодекси, молитви і заповіді, пророцтва, перекази тощо.
Біблію поділяють на Старий Заповіт (50 книг) і Новий Заповіт (27 книг). Основою такого розподілу стало Різдво Христове. Наслідком різного світогляду авторів є різниця в ідейному спрямуванні книг Старого і Нового Заповіту. Так, перший у висловлюванні "зуб за зуб, око за око" виправдовує помсту, а основний принцип Нового Заповіту проповідує сумирність, милосердя: "якщо вдарили по щоці — підстав іншу".
У книгах Старого Заповіту розповідається про народи Близького Сходу, їх державний лад б життя, звичаї і повір'я. Псалтир носить навчально-поетичний характер.
У Новому Заповіті найважливіше місце займає Євангеліє — оповідання про Ісуса Христа, написані його учнями. Окремо виділяється жанр притчі; за до притч Ісус Христос викладав високі моральні істини, на які й у наш час спирається людство.
Біблія — це не тільки видатна пам'ятка світового письменства, це — своєрідний підручник, що вчить жити, відображує істинні цінності Буття.
Багато віків черпає людство силу і мудрість зі слова Божого, яким говорить Біблія—визначна пам'ятка світової літератури. У перекладі з давньогрецької "biblia" означає "книга". Але до її складу ввійшло 77 книг, що створювалися сорока авторами. Представники шістдесяти поколінь написали Біблію. Автори мали різне соціальне становище: Петро був рибалкою, Соломон — царем, Павло — рабом. Книга писалася в різні часи і за різних умов: Мойсей — у пустелі, Давид —в час війни, а Соломон складав "Пісню пісень" в мирний час. Тому в одних книгах проповідується милосердя і рівність, в інших — влада самодержців трактується як милість Бога.
Кількість авторів, їх індивідуальність, умови, за яких вони творили, позначилися на обсязі, змісті, композиції окремих книг. Тому таке велике розмаїття жанрів: міфи і легенди, хроніки і юридичні кодекси, молитви і заповіді, пророцтва, перекази тощо.
Біблію поділяють на Старий Заповіт (50 книг) і Новий Заповіт (27 книг). Основою такого розподілу стало Різдво Христове. Наслідком різного світогляду авторів є різниця в ідейному спрямуванні книг Старого і Нового Заповіту. Так, перший у висловлюванні "зуб за зуб, око за око" виправдовує помсту, а основний принцип Нового Заповіту проповідує сумирність, милосердя: "якщо вдарили по щоці — підстав іншу".
У книгах Старого Заповіту розповідається про народи Близького Сходу, їх державний лад б життя, звичаї і повір'я. Псалтир носить навчально-поетичний характер.
У Новому Заповіті найважливіше місце займає Євангеліє — оповідання про Ісуса Христа, написані його учнями. Окремо виділяється жанр притчі; за до притч Ісус Христос викладав високі моральні істини, на які й у наш час спирається людство.
Біблія — це не тільки видатна пам'ятка світового письменства, це — своєрідний підручник, що вчить жити, відображує істинні цінності Буття.
2.У 1розділі коли помер його дятько то Климкові придлагали піти до Тьоті Моті але він не пішов.
3.Коли Климко пішов за сілю
4.Коли Климко замітив дівчину і сказав поліцаям що то його сестра розділ 4