Ось і прочитана повість.
Мені вона сподобалась, бо в ній розповідається про людей, які прагнули здобути освіту, особливо дітей, що тягнулися до навчання. У повісті розповідається про дитинство самого письменника. Хто ж він, цей Михайлик?
Це простий, сільський хлопчик, син бідняків. Він дуже допитливий, йому все хочеться знати, до всього дійти своїм розумом, а багато чого довідатися від дорослих. Наслухавшись казок, легенд і розповідей свого діда Дем'яна та улюбленої бабусі, Михайлик сприймає світ, як казку. Він любить зорі у високому небі, запах жита в полі і різних трав у лісі. Любить слухати перепілку в житі і стук дятла на старій груші. Він чуйно прислухається до бентежних звуків гусей-лебедів у високому небі. Михайлик — романтична натура.
Доброзичливий характер має потужну силу. Не дарма кажуть, що потрібно ставитися до інших так, як хочеш щоб вони ставилися до тебе. Звичайна посмішка випадковому перехожому може поміняти його день в кращу сторону. В сучасному суспільстві люди віддаляються від одне одного все сильніше і сильніше, тому така проста річ, як ввічливість може змінити цілий світ.