Київ... Русь... Україна... Ці слова з глибокою шанобою і гордістю промовляє кожний свідомий українець, бо виражають вони духовну близкість до землі своїх батьків, родоводу українського, його славної і водночас трагічної історії. Ось уже понад XV століть височіє на дніпровських схилах золотоверхий Київ, якому випала історична місія стати «матір’ю міст руських», «відіграти важливу роль у формуванні однієї з найбільших держав середньовічної Європи — Київської Русі.
Софія Київська і Золоті ворота княжого міста, Видубецький монастир і Києво-Печерська лавра із залишками Успенського собору, старовинний Поділ і сивочолий Дніпро — все це духовні символи національної історії та культури, без яких не мислиться українська земля і шлях її народу в майбутнє.
Оглядаючи з висот київських пагорбів далекі простори поза Дніпром, дослуховуючись голосу віків, мимоволі замислюєшся: звідки ми пішли і чиї ми діти? Хто жив на наших землях кілька тисячоліть тому, і якою мовою спілкувалися наші предки? Хто були оті будівничі міст, храмів,
Пам’яток зодчества, що впродовж багатьох століть чарують нащадків своєю довершеністю й красою?.. Таких ще вповні не з’ясованих питань постає чимало, та відповідь на окремі з них ми можемо дати, адже нещодавно ознайомилися з творами, автори яких намагалися збагнути долю нашого багатостраждального народу, зриміше і відчутніше уявити картини минувщини. Зі сторінок оповідань і віршів дихає старовина, постає життя наших предків, миготять у стрімкому бігу коні, схрещуються списи, дзвенять шаблі... Без минулого немає майбутнього. У захоплюючу мандрівку по шляхах історії вирушимо ми на сьогоднішньому уроці, спробуємо перевірити ваше розуміння прочитаних творів усної народної творчості, історичної поеми О. Олеся.
Меланхолійний вальс
Автором "меланхолійного вальсу" був Емілс Дарзіньш (латиш. - Emīls Dārzišš; 1875-1910) - Латвійський композитор, музичний критик і хоровий диригент.
Він був сином сільського вчителя. У 16 років написав твір для чоловічого хору «ви, пагорби, і ви, Луки». Двічі намагався здобути вищу музичну освіту - в Московській консерваторії (не зміг її закінчити за станом здоров'я) і в Санкт-Петербурзькій консерваторії (не закінчив її через нестачу коштів).
У Ризі Дарзіньш викладав музику в різних гімназіях, його учнями були Композитори Яніс Залітіс і Адольфс Абеле. Він виступав як музичний критик у провідних латвійських виданнях.
Вранці 31 серпня 1910 року тіло Дарзіньша було знайдено недалеко від станції Засулаукс (передмістя Риги), він був збитий поїздом.
Творча спадщина Дарзіньша-композитора невелика: йому належить 43 твори, з яких 6 втрачені. Справа в тому, що Дарзіньш (через звинувачення в дилетантстві і плагіаті) знищив партитури чотирьох своїх творів для оркестру: «Меланхолійний вальс» був реконструйований після його смерті.
Вокальні та хорові твори Дарзіньша стали національною класикою. Збереглися 17 пісень для голосу і фортепіано, 8 п'єс для чоловічого хору, 7 для змішаного, 1 для жіночого і 1 для дитячого.
Latvia 2015 Valse Mélancolique
Аверс:
На аверсі монети» Меланхолійний вальс " показана падаюча зірка (символ недовгого життя композитора). У верхній частині розташоване стилізоване зображення веселки. На одному її краю вказано рік народження Дарзіньша « "1875«, на іншому краю – рік його загибелі – »1910". У нижній частині півколом написано ім'я композитора « "EMĪLS DĀRZIŠŠ".
Реверс:
На реверсі срібної монети показано стилізоване зображення семи нот (розташовані півколом). У центрі викарбувано назву музичного твору « "VALSE MÉLANCOLIQUE". Внизу вказано номінал - »5 EURO". Праворуч позначений рік карбування « "2015".
вот как то так