Сховавшись під стільці машини друзі таємно вирушили ло Києва зі своїм класом. Дорога була не з приємних, але хлопчаки терпіли молотіння на підлозі. Співавши від душі, хлопці захопились і не почувши, що всі замовчали, викрили себе. Галина Сидорівна дозволила поїхати з ними. Не зважаючи на своє здивування при прибуванні до прекрасного Києва і побаченого метро хлопці продовжували стежити за Книшом і Бурмилом. Хлопці загубили їх в натовпі і почули оголошення репродуктора. Їх шукали. Подріботівши до виходу класа там не знайшли, але Яву та Павлушу угледів вусатий міліціонер і відвіз їх до Історичного музею. Клас ще походив по пам'ятках Києва та вирушив додому. ,, Прощавай, Києве! Прощавай, старшина Паляничко!"
Йiм постiно заважали козаки якi обороняли кордон вiд втеч. Остапа пiдстрелили пiд ребро i вiн ледве не помер. Соломiя заблукала у болотi, але дивом врятувалась. Потiм коли пара знайшла притулок у циган грабiжникiв, на сiм'ю циганiв напали татари(чи козаки), усiх було заарештовано, але Остапу пощастило i вiн ще перед цими подiями покинув хату. Соломiя довго не могла найти коханого, але згодом вона це зробила. Вони здобули волю дуже великою цiною, на спинi Остапа можна побачити шрами, i на грудях також шрам. А Соломiя втратила довгi волосся.
Модна было и больше балов дать. Поэтому с тебя и "Лучший ответ" :3