М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Напишить продовження повісті -феєрії "Пурпурові вітрила" Як далі склалися долі Ассоль та капітана Грея?

👇
Открыть все ответы
Ответ:
елена1136
елена1136
06.03.2021
Сонце схилилося до обрію. На заході загоряється вечірня зоря, забарвлюючи півнеба малиново-червоними сполохами. Ми з двоюрідним братом поспішаємо за околицю, скоро приженуть стадо. Ми біжимо по дорозі, представляємо себе тракторами. Вдалечині чується приглушений мукання. Раптом помічаємо під ногами поранену птицю, хочемо її зловити, але вона не дається, а метрів через десять і зовсім злітає високо-високо і розчиняється в сутінках. Тут ми розуміємо, що нас обдурили, це сіра відволікали нас від свого гнізда. Посміявшись, ми з братом поспішаємо знайти своїх корів, череда вже біля водопою.

Сутінки згущуються... По селі чути як господині доять своїх корівок, десь цвіркун стрекоче ... А ось і перша зірка засяяла на безхмарному літньому небі.
Все навколо затихає, село завмирає і занурюється в сон.
4,4(29 оценок)
Ответ:
CISA9999
CISA9999
06.03.2021

Давно,

іще в шістсот якомусь році,

ну, цебто більш як три віки тому,

коли носили шпаги ще при боці

і розважали стратами юрму,

коли відьом палили при народі,

коли наук не знали ще ладом, —

 

кажу, давно, кажу, у Вишгороді

підсудна Анна стала пред судом.

 

Було тій Анні, може, десять рочків,

Її привів розлючений сусід.

Багряне листя, кілька тих листочків,

останнє листя із кленових віт

було на стіл покладене, як доказ,

і шаруділо тихо на сукні.

Осіннє сонце, яблуко-недоквас,

стояло в голих кленах у вікні.

 

І той сусід сказав тоді у тиші:

— Панове судді! Я її привів.

Вона робила... кольорові миші

з оцих ось жовтих і сухих листків.

Ото складе листочок до листочка,

два рази хукне — так і побіжать.

 

У мене діти, в мене син і дочки,

у них цяцьки так жужмом і лежать.

Вони були нормальні і здорові,

а ця чаклунка збила їх з пуття.

Вночі їм сняться миші кольорові.

Од тих мишей немає нам життя!

 

Тоді суддя в судейській чорній мантії

сказав:

— Життя — це справа без гарантії.

Чаклунок ми караєм по закону.

Перехрестіться, пане, на ікону.

Скажіть суду: вона із димаря

вночі літала чи згасила зірку?

Чи вам ті миші згризли сухаря,

а чи прогризли у підлозі нірку?

 

Сусід сказав, що миші ті якраз

такої шкоди не чинили зроду,

що в господарстві наче все гаразд,

а йдеться швидше про моральну шкоду.

 

Суддя спитав: — Вони на вас гарчать?

— Та, — каже, — ні. Але вони яскраві. —

Два рази хукнув писар на печать.

Сиділа тихо дівчинка на лаві.

 

Був сірий день. І сірий був сусід.

І сірий стіл. І сірі були двері.

І раптом нявкнув кольоровий кіт.

Залив чорнилом вирок на папері.

4,8(22 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ