Проблематика твору: - зростання свідомості трудящих маста їх історична роль - віддане служіння народові - суспільна роль слова - поступ народу - мобілізуюче значення смерті героя
Через воду він проводить, А сам з місця вік не сходить. (Міст)* * * По полю ходить, жне, косить, Зерно молотить, хліба не просить. (Комбайн)* * * Хоч не літак, а крилатий, Без крил не може працювати. (Вітряк)* * * Знизу клин Зверху млин. Тече вода А їй не біда. (Парасолька)* * * І червона, й соковита, Та гірка вона все літо. Припече мороз – вона Стала добра й смачна. (Калина)* * * Кавунчики дрібненькі, Смугасті та кисленькі, У колючки вбралися І кущиком назвалися. (Аґрус)* * * Мов маленький м’ячик, Висить, а не скаче, Рум’яне, гладеньке, На смак солоденьке. (Яблуко) * * * Торох, торох, Розсипався горох. Почало світати – Нема що збирати. (Зірки)* * * Дерев’яний та довгенький, Маю носик я гостренький. На білому слід лишаю, Усіх діток потішаю. (Олівець)* * * Ухопився за дріт, Покотився у світ, Потяг близняток Цілий десяток. (Електровоз)* * * Коли хочеш ти читати, То повинен мене знати, А коли мене не знаєш, То нічого не вчитаєш. (Абетка)* * * З небесної діжки Крижані горішки На землю упали, Шкоди нам завдали. (Град)* * * Спритний майстер у стрибках: На деревах, по гілках. Вся руда, пухнастий хвіст, Рідний дім для неї – ліс. (Білка)* * * На городі нога стоїть, На нозі голова висить. Куди сонце повертається, Туди голова нахиляється. (Соняшник)
Я гадаю, що його життя у такій ситуації перетворилось би на якесь марево. Почуття любві до Уляни врешті переміг би страх за плазунське життя у армії. Корній ніколи не забув би про небезпеку і жив би "з тяжким серцем", вбиваючи людей. Справжнє життя, яке воно є насправді, теж швидко було б забуто, а його прояви були б затьмарені наслідками війни. Весь час Корній згадував би про те, що мучить його совість, а саме: розстріл комуніста Матвія Киянчука, у якому він брав участь. Цей спогад руйнував би душу Дізіки доти, доки не зламав би раз і назавжди. А що сталося би з ним далі- він все одно, одного дня, зник би безвісти
- зростання свідомості трудящих маста їх історична роль
- віддане служіння народові
- суспільна роль слова
- поступ народу
- мобілізуюче значення смерті героя