Скелет сочинения:
Лукаш - митець. Проте буденщина погубила його. Мати й Килина не дали розвинутись його внутрішньмому світу. Мавка - міфічна істота, яка покохала юнака, стала його музою, розвивала його, відвернулась заради нього від власного світу і мала душу ( уривок наприкінці твору: "..ти душу дав мені, як гострий ніж дає вербовій тихій гілці голос...", вона чимось нагадує саму Лесю Українку ( можна порівняти з віршем "CONTRA SPEM SPERO!"). Лукаш обрав обідні цінності, чим занапастив Мавку.
Лукаш неспроможний жити серед спільноти, яку обрав, повернути Мавку не можливо, змінити щось також (...як прожити без долі! Д о л я : Як одрізана гілка, що валяється долі!), тому душа ліричного героя покидає його. Мавка також загинула, тож закохані лишаються разом (Мавка спалахує раптом давньою красою у зорянім вінці. Лукаш кидається до неї з покликом щастя.)
(можна порівняти з твором "Тіні забутих предків" М. Коцюбинського)
(P.S. Мавка не продолжает жить, а от Лукаша остается душа.)
Історія світової культури немислима без "Слова о полку Ігоревім" — найвидатнішої пам'ятки культури Київської Русі. В історії загальнолюдської культури є твори, що відображають найкращі риси, властиві тому чи іншому народові. У них виражені найзаповітніші людські сподівання, особливості їх світосприймання і національних характерів, у них звучить жива історія. Будучи найдосконалішим виявом творчого генія певного народу, вони представляють його у вічно квітучому саду світової культури й мистецтва, стають здобутком усього людства. До таких першорядних шедеврів світового мистецтва належить і "Слово о полку Ігоревім". Понад вісім століть відділяють нас від часу виникнення цього твору, але він і досі не перестає хвилювати нас своєю поетичною красою, своїм благородним високогуманним і поетичним змістом, свіжістю і неповторністю.
Невеликою за обсягом є ця героїчна поема, але з її сторінок постає яскрава й велична картина бурхливого життя Київської Русі. Автор починає свою пісню "оть старого Владимера до ныняшняго Ігоря". І хоч "Слово..." присвячене зображенню невдалого походу Ігоря Святославича, предметом його неослабної уваги є важливі поетичні події, що відбуваються на відрізку руської історії, окресленому іменами цих двох князів.
З рядків поеми постають образи численних руських князів з їхніми доблестями і вадами, в їхніх складних стосунках між собою та іноземними сусідами, вимальовується образ Руської землі від боліт і розлогих рік півночі до далекої Тмутаракані. Пошматована міжусобицями, але єдина як держава, Русь виступає у "Слові..." не ізольованою, а в дружніх стосунках чи військових конфліктах з племенами і народами, що проживають за її межами.
Объяснение: