Тарас Григорьевич Шевченко — художник, русскоязычный прозаик и великий поэт Украины, «основоположник современного украинского литературного языка».
В современной Украине Тараса Григорьевича превозносят как основоположника «украинского национального возрождения» и выдающегося борца против ига москалей. В СССР Шевченко считался великим «революционно-демократическим» поэтом, вероятно, в силу его запредельной ненависти к царям и конкретно к российскому самодержавию. Зато его друзей, людей более умеренных, образованных и со временем осознавших реальности, например, создателя украинской азбуки Пантелеймона Кулиша, советская пропаганда клеймила как «буржуазно-помещичьих украинских националистов».
Объяснение:
Надеюсь хоть чем то )
Повість "Митькозавр із Юрківки" багато чого навчила мене. У даній повісті закладені проблеми дорослого життя, проблеми дітей і їхніх відносин.
Повість навчила вірити в дива, і навчила боротись за них. "Митькозавр із Юрківки" навчив фантазувати, створювати власні нереальні образи та вигадувати чудні назви цим образам. Ще навчила відстоювати свою думку, бути упевненим у своєму "відкритті", не дивлячись ні нащо. Повість загартувала снагу до вірної дружби, до підтримки інтересів свого товариша і подолання з ним будь-яких умов.
Це є й однією з проблематик цього твору - вірна дружба, її наслідки, її плюси та мінуси, чим доводеться заради неї жертвувати, тощо.
Як підсумок, можна сказати, що повість "Митькозавр із Юрківки" - повчальна, і важлива, адже може багато чого навчити. Навчила вона мене вірити в дива, бути з вірними і хорошими друзями, вигадувати власні фантазії, долати перешкоди, оцінювати людей та їхні вчинки і, врешті-решт, вірити в свої мрії та виконувати їх, не зупиняючись.
Моде речень мало, але це все, що змогла написати:)
Людина – багатозначне слово. Воно позначає одну з істот на землі і водночас має піднесене значення всього загалу якостей і почуттів, які повинна мати в собі ця істота. Для того, щоб вважати себе людяними, ми повинні бути добрими, чесними, справедливими. Однак головне – любов до ближнього свого.Подивимось на маленьких дітей. Вони сприймають світ широко відкритими очима, вони добрі та щирі, не здатні на підлість чи зраду, а якщо і зроблять щось не дуже хороше, то щиро шкодують про це. Куди ж зникає ця дитяча наївність та щирість у дорослих? Вони вважають, що бути чесним та відвертим – це дурниця, що ці якості заважають жити у жорстокому світі, але ж саме дорослі зробили цей світ жорстоким і забули, що брехливе, лицемірне, підступне створіння перестає бути людиною.Звучатимуть у душах людей, слова Василя Симоненка:
Ти знаєш, що ти – людина?
Ти знаєш про це, чи ні?
Усмішка твоя – єдина.
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.
Объяснение:
Щось вийшло)