гроші, багатство, їх вплив на людину простежується в багатьох творах як народних, так і літературних.
Гроші, прагнення мати їх більше привело до морального падіння
окремих героїв п’єси, руйнування їх сімей, а гонитва за наживою,
жадоба до збагачення врешті-решт призводить до послаблення суспільства
деградація
цинізм
жорстокість
деспотизм
зневага до освіти і науки
кохання за розрахунком
злість і грубість
шахрайство
кримінальний злочин
«Краще смерть, ніж така потер
Объяснение:
+Присливья
Срібло-золото тягне людину в болото.
Грошей багато, а щастя мало.
З золотом, як з вогнем: і тепло з ним, і небезпечно.
Гроші всюди хороші.
За наші гроші ми всім хороші.
У кого гроші, той і хороший, а як їх нема, то всім дарма.
У кого гроші є, тому й руку всяк дає.
Хоч у голові пусто, аби грошей густо.
Совісті менше — грошей більше.
З грошима і в грязі чистий.
Копійка любить, щоб її лічили.
Без грошей, як без рук.
2.4. Мікрофон. «Скільки вам потрібно грошей і для чого?».
Розділ II
Хлопчик дуже довго блукав шляхом, приблизно вісім днів.
Дід Бочонок (місцевий аптекар) дав Климу на дорогу сухарів. Він виглядав, як справжній казковий дід, бо сивина давно вже вкрила його вуса та скроні. Діти називали його Бочонком через його дивовижну схожість з цим предметом: дід був круглий і товстий. Його впізнавали здалеку по смугастих штанях та величезних жовтих черевиках.
Хлопчик досить довго блукав по холоду і дуже зрадів, коли помітив димок коло лісу. Це було жевріюче багаття, коло якого була купка маленьких картоплин, а в самому вогнищі лежало дві чорні картоплини, якими Клим і поживився.
Їжа закінчувалася, а сухарів, можливо, хватило б надовше, аби не стара Бочончиха (жінка аптекаря) поклала червиві сухарі. Бочончиха завжди була жадібною, на відміну від свого чоловіка. Сухарі аж кишіли білими черв’яками всередині.
Климкові було важко йти, він тільки й робив, що падав від знемоги та розтирав змерзлі ноги, але згодом зрозумів, що краще йти повільно і без упину, аніж поспішати і постійно падати.
Коли хлопець перепочив біля багаття, він вирушив на пошуки поживи і розкопав 57 картоплин, які взяв із собою.
Дійшовши до пагорба, Климко помічає місто, яке було дуже схоже на його. Він трохи перепочив там і пішов далі через степ.
Объяснение:
ответ: е зі шкільної лави ми знайомимось з «Колисковою», «Досвітніми вогнями», «Давньою казкою», «Лісовою піснею» Лесі Українки. Здавалося б, що до цього часу про поетесу вже було стільки написано літератури та досліджено її життя, що відомо про всі потаємні куточки біографії. Але все ж таки, досі існують маловідомі сторінки життя поетеси.
Якою ж насправді була ця жінка? Адже на портретах у книгах, у класній кімнаті, в наглухо застібнутій сукні, вона здавалась такою непохитною, сталевою та мужньою. Полум’яна революціонерка, патріотка, переконана соціалістка – так більшість шкільних підручників розповідали про поетесу у радянські часи, натомість відводили на задній план її особисте життя. А, попри зовнішню суворість, Леся Українка мала лагідний та спокійний характер. Була ніжною, доброзичливою, людяною, привітною. Страждаючи від фізичного болю, була терплячою та співчутливою до родини та друзів, у тяжкі хвилини завжди до їм, не шкодуючи свого здоров’я. Відзначалася старанністю до науки і працьовитістю, була обдарована здібностями до музики, малювання. Леся навчилася читати в чотири роки, в девять написала свій перший вірш, в 19 написала свій перший підручник «Стародавня історія східних народів» для своїх сестер. Знала більше десяти мов. Та мало хто знає, що, попри вищесказане, Олена Пчілка вважала свою доньку малорозвиненою. До п’ятого класу навіть не віддавала до школи, а навчала вдома за власною програмою. А аргументувала це небажанням російського впливу на доньку.
У шкільній програмі мало приділялося уваги особистому життю Лесі Українки. На жаль... Адже, хто, як не вона, може слугувати прикладом жіночої відданості, терпимості та вірності для підростаючого покоління. Трагічна , безмежно сумна , але й водночас духовно висока історія кохання, далека від повної взаємності, Лесі Українки та Сергія Мержинського, юнацька закоханість молодої Лесі у Максима Славінського – обдарованого юнака, який пізніше став відомим журналістом та перекладачем, романтичні стосунки з грузинським юнаком Нестором Гамбарашвілі, жертовна любов Климентія Квітки до Лесі, закоханість Агатангела Кримського –поета, філолога, одного з найкращих лінгвістів світу.
Дослідження науковця А.Сваричевського свідчать про те, що біографія відомої поетеси пов’язана з історією Хмельниччини. Фізична недуга примушувала поетесу відвідувати різні міста, щороку лікуватися. Проте, виявляється, на Хмельниччину приїжджала Леся Українка не лише з лікувальною метою. В місті Полонному мешкав рідний брат батька Лесі Українки - Григорій Антонович Косач, або «дядя Гриша», як його називала Леся. В 1893 році його будинок в Полонному відвідувала Леся Українка.
Объяснение: