Відповідь:
у мене у відповіді посилання на твір в перекладі Максима Рильського, тому трішки відрізняється.
Куди тур поскакав... мова йде про Всеволода (а)
цитата Славний яр-тур Всеволоде! / Стоїш ти на полі ратному, / Сиплеш на воїнів стрілами, / Гримиш об шоломи половецькі / Мечами гартованими. / Де тільки тур виросте, / Золотим своїм шоломом посвічуючи, / Там і лежать зітнуті / Нечестиві голови половецькі...
"Мутен сон" бачив Святослав (б)
цитата Смутен сон приснився Святославові / На горах київських.
Пояснення:
юдям постійно необхідно нагадувати про те, наскільки важлива для кожного з нас природа і все навколишнє середовище. Щоб зрозуміти це, потрібно просто озирнутися навколо й усвідомити, що людство вже завдало величезної шкоди екології. Велика кількість тварин, рослин, інших видів живих істот назавжди зникла з лиця землі, і виною тому людина. Здається, представники багатьох країн вже стрепенулися і почали запроваджувати закони по захисту навколишнього середовища, але в той же час прогрес диктує нам необхідність вирубувати ліси, осушувати водойми тощо. На щастя, нагадування про важливість природи назавжди зберігається для нас в літературі, в тому числі й українській. Зокрема, нагадування це міститься і в прочитаних мною творах Бориса Харчука і Євгена Гуцала.
Найбільше з усіх прочитаних мною творів двох цих автором мене вразив твір «Планетник» від Бориса Харчука. У ньому розповідається дивовижна історія того, як природа-мати нагородила хлопчика надприродними здібностями, завдяки яким він зміг налагодити власне спілкування з природою, навчитися отримувати з неї користь. Але, на превеликий жаль, використовувати свій природний дар на благо людей Планетник так і не зміг. Злі і дурні люди розцінили його здатність змінювати погоду, спілкуватися з тваринами тощо як співпраця з силами зла, з самим дияволом. Через це Планетник був змушений зникнути, він так і не зміг навчитися приносити користь людям. Борис Харчук зміг показати всім своїм читачам, яким чином природа може обдарувати людину, дати їй все, щоб він був успішним у своїй взаємодії з навколишнім середовищем і міг витягати з неї користь, не завдаючи при цьому їй шкоди. На жаль, сучасні люди поки що не слухалися завітів українського письменника і шкодять природі-матері.
Досить трепетно ставився до природи й Євген Гуцало. Це відомо мені як по його біографії, так і за переліком його творів. Одним з прочитаних мною творів став «Олень Август». Так, в ньому не міститься велика кількість описів природи, але є певний натяк на те, що мати-природа людині приносить велику користь. В уяві маленького хлопчика, який мріяв зняти свій власний фільм, велику роль грали описи природи – рослин, тварин. Без них головний напевно не зміг би уявити все настільки барвисто, якби не був натхненний на це природою.
Завдяки українським письменникам ми можемо постійно переконуватися в тому, що мати-природа в усі часи відігравала важливу роль в житті людини. Звичайно, з цієї причини її потрібно берегти. Людина – невід’ємна частина природи. Втративши її, вона втратить себе і своє життя.
Відповідь:
Про кого слова: «Я стою, а в мене аж ноги трусяться. Мені здавалось, що … от-от винесе мені з пів клунка кислиць на снідання.» Цей іменник має стояти на місці пропуску. про тата
«Дивлюсь я, … стоять ні живі ні мертві, тільки очі повитріщали та роти пороздявляли» Про кого ведеться розповідь? про пастушків
Про кого слова: « Дивлюсь — шляхом іде … і наближається до містка. Як углядів(ла) мене … та як крикне: «Дух святий при нас! Ой чорт!» — та як дремене назад! Аж курява за … піднялась. Біжить та хреститься, а я за … біжу та кричу!» про чоловіка
«Розігнався я з берега, побіг по човні та плиг в воду з самісінького носа човна на глибиню!» Про кого ведеться розповідь? про Василька
Про кого слова?
«Пам’ятаю, мені було років шість або сім, як це діялось. Батько мій був тоді економом в одному селі.» про Василька
Хто приніс новину про повернення Василька? баба Ганна
Кому належать слова: «Загатив я гребельку; вода спинилась, стала й почала розливаться на зелені бережки. Я проробив посеред гребельки спуст для лотоків» Василькові
«…мені за яєчка знов тиче під ніс ті капосні кислиці.» Про кого веде-ться розповідь? Цей іменник має стояти на місці пропуску. мама
Про яку подію говорить цитата: «Лазимо було по кущах та й в осоці … Господи, яка то була радість, як було…» Про нищення пташиних гнізд.
Пояснення: