У шостому класі я прочитав твір, який мене вразив найбільше. Цей твір називався "Химера лісового озераю". Це була невелика книжечка з чудовою обкладинкою, яка зразу привернула мою увагу.
Історія розповідала про хлопчика на ім'я Максим, який вирішив дослідити загадкове лісове озеро, про якe ходили легенди. Максим був цікавий і винахідливий хлопчик, завжди прагнув знань та пригод.
Одного разу, під час своїх досліджень, Максим натрапив на велику таємницю лісового озера. Він виявив, що озеро насправді було чарівним порталом до фантастичного світу. Коли Максим переступив поріг цього порталу, він опинився в магічному лісі, населеному незвичайними створіннями.
У своїх подорожах Максим зустрів чудових ельфів, що жили в деревах, говорячих тварин, які допомагали йому знаходити скарби мудрості, та навіть дракона, якого він зміг перемогти завдяки своїй винахідливості та сміливості.
Протягом цього незвичайного подорожі, Максим зрозумів, що найважливішим скарбом не є матеріальні речі, але знання, пригоди та дружба. Він навчився поважати природу, бути вдячним за те, що має, та цінувати кожну зустріч, яка трапилася на його шляху.
Після довгих пригод, Максим повернувся додому зі скарбом незабутніх спогадів та багатством нових знань. Цей твір залишив у мені великий слід, підштовхнув до нових досліджень.
Читаючи все про Лесю Українку насампред було спочатку неохота , але поступово життя Лесі захопило мене. Передi мною постало життя поетеси як людини, а не як письменниці. Мене дуже вразила її незламна сила волi, мужнiсть Лесi Украïнки, яка все життя боролося з тяжкою хворобою. Мені дуже її ставало шкода, вона писала вiршi i поеми, перемагаючи бiль, долаючи життєвi негаразди. Я б напевне незмогла б так. Леся вчить нас іти вперед, бути людиною, мати позитивний свiтогляд. Життя складне i в ньому багато несподiванок, поразок, перемог i проблем. Тому, рівняйтесь до Лесі, боріться із труднощами, міняйтесь на краще.
Острожская Библия» состоит из 76 книг Ветхого и Нового завета (по сравнению с нынешними изданиями церковно-славянской Библии недостает только «Послания Иеремии»). Некоторые её части основывались на переводах Франциска Скорины. Среди источников указывают также «Геннадиевскую Библию» — рукопись конца XV века. Предисловие написано Г. Д. Смотрицким — отцом Мелетия Смотрицкого.
Имеются экземпляры с различными выходными сведениями, помещенными в конце книги. Небольшая часть экземпляров имеет на последнем листе текст выходных данных (колофон) в виде треугольника с датой 12 июля 1580, ниже помещена типографская марка Ивана Федорова. В других экземплярах текст оканчивается в два столбца, ниже типографской марки и выходных данных (на греческом и ц.-сл.) с датой 12 августа 1581 помещена концовка. В связи с этим часто говорят о двух различных изданиях книги. Однако на титульном листе всех известных экземпляров стоит 1581 год; по наблюдениям А. С. Зёрновой, описавшей 29 экземпляров, издание было одно, хотя по какой-то причине затянулось и некоторые листы были перепечатаны (в частности, исправлялись ошибки); разных комбинаций из перепечатанных и неперепечатанных листов достаточно много.
Как и все издания Ивана Федорова, «Острожская Библия» набрана и сверстана безупречно. В ней для основного текста применён мелкий, но удобочитаемый «острожский» шрифт, полууставный с элементами скорописных начертаний, и набор в две колонки. Объем текста оценивают в 3 240 000 печатных знаков. Острожская Библия практически без изменений была перепечатана в Москве в 1663 г., так что по сути являлась официальной редакцией славянской Библии до 1740-х годов, когда была подготовлена исправленная так называемая Елисаветинская Библия, используемая и поныне.
Історія розповідала про хлопчика на ім'я Максим, який вирішив дослідити загадкове лісове озеро, про якe ходили легенди. Максим був цікавий і винахідливий хлопчик, завжди прагнув знань та пригод.
Одного разу, під час своїх досліджень, Максим натрапив на велику таємницю лісового озера. Він виявив, що озеро насправді було чарівним порталом до фантастичного світу. Коли Максим переступив поріг цього порталу, він опинився в магічному лісі, населеному незвичайними створіннями.
У своїх подорожах Максим зустрів чудових ельфів, що жили в деревах, говорячих тварин, які допомагали йому знаходити скарби мудрості, та навіть дракона, якого він зміг перемогти завдяки своїй винахідливості та сміливості.
Протягом цього незвичайного подорожі, Максим зрозумів, що найважливішим скарбом не є матеріальні речі, але знання, пригоди та дружба. Він навчився поважати природу, бути вдячним за те, що має, та цінувати кожну зустріч, яка трапилася на його шляху.
Після довгих пригод, Максим повернувся додому зі скарбом незабутніх спогадів та багатством нових знань. Цей твір залишив у мені великий слід, підштовхнув до нових досліджень.