Лицарство — це не просто професія, це іб життя, заснований на принципах гідності, відваги та вірності. Мати лицарські чесноти означає приділяти особливу увагу цінностям, які характеризують високу моральність та порядність.
Перш за все, йдеться про шляхетність і галантність. Лицар завжди поводиться з високим ступенем шанобливості та поваги до інших. Він піклується про слабших, захищає беззахисних і стоїть на захисті справедливості. Шляхетність є основою його характеру, а галантність — виразом його стилю.
Крім того, лицарські чесноти вимагають чесності, у тому числі перед собою. Лицар завжди дотримується своїх обіцянок і зобов’язань, він не піддається спокусам і ніколи не вчиняє неправедних дій. Він щиро вірить у принципи справедливості та не застосовує підступних методів для досягнення своїх цілей.
Також лицарські чесноти включають відвагу та самопожертву. Така людина завжди готова боротися за ідеали, вона не боїться ризикувати своїм життям, аби захистити тих, кому потрібна до . Лицар завжди на першій лінії оборони, готовий вступити в битву заради справедливості та свободи. Виявляє велику мудрість і здатність приймати важкі рішення, керуючись принципами справедливості та моралі. Лицарські чесноти втілюються у поступках і словах, у поведінці та відношенні до оточення. Він прагне до досконалості, постійно працюючи над самим собою, розвиваючи в собі гідність і благородство.
Отже, бути людиною лицарських чеснот означає брати на себе відповідальність за свої дії та слова, незалежно від обставин. Це вищий стан душі, який надає сили й натхнення для доброго та благородного життя. Це покликання служити іншим, бути захисником слабких і оберігати принципи справедливості. Лицар завжди дотримується етичних принципів і не піддається спокусам зловживати своєю силою або владою. Він демонструє терпимість і розуміння, проявляючи повагу до різних точок зору та індивідуальності інших людей.
1) "Глянеш на того щасливого, а він тобі показує на другого, а сам жалується на свою недолю". 2) "Зовуть щасливими і тих, що увесь свій вік нічого не дбають, як мій Павлусь. Бог їм усе дає, а вони нудяться світом, не знають, що у них є і чого їм треба". 3) "Зовуть і скупого щасливим, бо у його багацько грошей; а він, неборак, увесь свій вік стереже тих грошей, як Рябко на ланцюгу, ніякої користі з них не має — і голодний, і холодний, ще гірше од якого-небудь бідолахи". 4) "...Той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує Бога за те, що він йому послав..." 5) "Не той тільки щасливий, що сам натріскається і виспиться, а той, що й другого нагадує і заспокоїть..."
1. 17 вересня 1864р-народження Михайла Михайловича Коцюбинського у Вінниці у родині дрібного урядовця. 2. Перші спроби як прозаїка:"Андрій Соловійко,або Вченіє світ,а невченіє тьма"(1884),"Дядько та тітка"(1885). 3. Перший друкований твір - вірш "Наша хатка" у львівському дитячому виданніі "Дзвінок". 4. 1875—1876 pp. він навчався у народному училищі в м. Барі, потім у Шаргородеькому духовному училищі 5. Під час перебування на урядовій службі пише твори "Для загального добра"(1895),"Дорогою ціною"(1901),"На камені"(1902) 6. 1905-1909 подорожує до країн Центральної та Західної Європи. 7. 1911-1912 на о.Капрі в гостях у М.Горького написав "Коні не винні" та "Подарунок на іменини". 8. 1912 після повернення з Карпат кілька місяців проводить у клініці пр. Образцева. 9. 25 квітня 1913- Михайло Коцюбинський .помирає. Похований у Чернігові на Болдиній горі у гаю Троїцького монастиря.
Лицарство — це не просто професія, це іб життя, заснований на принципах гідності, відваги та вірності. Мати лицарські чесноти означає приділяти особливу увагу цінностям, які характеризують високу моральність та порядність.
Перш за все, йдеться про шляхетність і галантність. Лицар завжди поводиться з високим ступенем шанобливості та поваги до інших. Він піклується про слабших, захищає беззахисних і стоїть на захисті справедливості. Шляхетність є основою його характеру, а галантність — виразом його стилю.
Крім того, лицарські чесноти вимагають чесності, у тому числі перед собою. Лицар завжди дотримується своїх обіцянок і зобов’язань, він не піддається спокусам і ніколи не вчиняє неправедних дій. Він щиро вірить у принципи справедливості та не застосовує підступних методів для досягнення своїх цілей.
Також лицарські чесноти включають відвагу та самопожертву. Така людина завжди готова боротися за ідеали, вона не боїться ризикувати своїм життям, аби захистити тих, кому потрібна до . Лицар завжди на першій лінії оборони, готовий вступити в битву заради справедливості та свободи. Виявляє велику мудрість і здатність приймати важкі рішення, керуючись принципами справедливості та моралі. Лицарські чесноти втілюються у поступках і словах, у поведінці та відношенні до оточення. Він прагне до досконалості, постійно працюючи над самим собою, розвиваючи в собі гідність і благородство.
Отже, бути людиною лицарських чеснот означає брати на себе відповідальність за свої дії та слова, незалежно від обставин. Це вищий стан душі, який надає сили й натхнення для доброго та благородного життя. Це покликання служити іншим, бути захисником слабких і оберігати принципи справедливості. Лицар завжди дотримується етичних принципів і не піддається спокусам зловживати своєю силою або владою. Він демонструє терпимість і розуміння, проявляючи повагу до різних точок зору та індивідуальності інших людей.